Чарівна ватра
Українська народна казка Гуцульщини

Було два брати. Один був багач, а один бідний. І в того бідного на Новий рік погасла ватра. А колись не було сірників, і ватру треба було сокотити, би не погасла. Чоловік післав хлопця, аби приніс грані ^* від вуйка. А вуйко набив хлопця, нагнав і сказав:

— Ви вже мені й уночі спокою не даєте. І не дав ватри.

І бідний брат виліз на тополю і дивиться, де є світло. І далеко в полі повидів ватру. І пішов на ту ватру принести вогню. Прийшов, а там сидять троє. Він просить ватри, а вони кажуть:

— Ми дамо тобі ватри, як ти нам відгадаєш, чи то добре, чи недобре.

А тих троє — це були Сонце, Вітер і Дощ.

— Скажи нам, чи добре сонце? А той каже:

— Добре. Як сонце гріє, то добре.

— А чи добрий вітер.

— Добрий. Як сонце гріє, вітер провіє, то добре.

— А добрий дощ?

— Якби не дощ, то би нічого не виросло. Дуже добрий дощ.

— Тепер ми тобі дамо ватри. Розгортай з себе вгортину ^*.

А він боїться розгорнути, бо згорить. Як ватру у вгортину брати? Він розгорнув, і вкинули вони йому на його вгортину три шуфлі ватри. А він так боїться, що згорить угортина. Він же більш нічого не має. В що вгорнеться, як то згорить? І біжить бігом, несе ватру. А вони йому сказали, що як він прийде, би подивився у свою комору.

Прийшов він додому, подивився, а то не ватра, то саме золото. Подивився в комору — і там повно золота. Чоловік післав хлопця до брата, аби позичив ґелетки міряти золото. І вуйко позичив.

І сміявся вуйко. А він переміряв золото, і ще лишив півґелетки, і хлопець відніс то золото з ґелеткою вуйкови. Бідний брат забагатів. А багатий питається:

— Як ти так забагатів?

А він каже по правді, як виліз на тополю і дивився, де ватра. І як ті троє дали йому ватри. А то була не ватра, а золото.

І багатий брат уже чекає того вечора, аби й він туди пішов. Коли прийшов Новий рік, багач виліз на тополю і дивиться, де ватра. А бідний не сказав йому, що то за троє були, і він того не знав. Повидів ватру і пішов до неї. Прийшов туди і просить ватри. А ті питають:

— Скажи, чи добре сонце?

— Недобре, бо дуже пече.

— А чи добрий вітер?

— Недобрий, бо холодний.

— А чи добрий дощ?

— Недобрий, бо дуже мочить.

— Розгортай угортину, і ми тобі дамо ватри.

Він розгорнув, постелив, і вони йому кинули ватри на вгортину. А то куриться. А він не боїться, що вгортина згорить. Як ця згорить, то дома є ще друга.

Прийшов багач, переступив поріг, а то як ймилася ^* хата! І згоріло все, і він пішов до бідного брата в комірне ^*, бо не мав де жити.