Чарівні жорна
Українська народна казка Бойківщини

Були два браття — один бідний, другий багатий. Багач не мав дітей, а бідний мав. Пішов бідний шукати дітям їди. Іде й надибає в лісі старенького діда. Той його питає: — Куди йдеш, чоловіче?

— Іду в ліс шукати дітям їсти. А дідо каже:

— Іди, іди. У лісі знайдеш хату. Там будуть давати тобі срібло, золото, що ти хоч. Аби ти ніц не брав, тільки одні жорна.

Прийшов він до тої хати, а там сидять люди. Питаються його, що він хоче. Дають йому срібло, золото, а він нічого не хоче, лиш жорна. Дали вони йому ті жорна, і він повернувся з ними до діда.

Дідо каже:

— Клади жорна на землю. Поклав, а дід каже:

— Жорно, помелися!

Коли жорна помололи, всякі статки стали: і хліб, і сало, і ковбаса — все. Попоїли вони, забрав бідний жорна і пішов з ними додому. Приніс і сказав:

— Жорно, помелися!

Жорна помололися. Він скликав жінку, діти і почали гоститися. Та й зрадів, що в них усього є багато, і запросив у гості багатого брата.

Погостилися вони, і брат каже:

— Я дам тобі зерна, дам корову, а ти дай мені ці жорна.

Він погодився — думав, що принесе другі жорна. Пішов у той ліс другий раз і здибає того діда знов. Дідо його питається:

— Де ти йдеш?

Впізнав його дідо і відправив далі, туди, де він був. Та й каже:

— Будуть давати тобі срібло, золото, аби ти не брав. Скажеш, най тобі дадуть бочівку, ту, що стоїть у них посередині.

Пішов він до тої хати, взяв ту бочівку і вернувся до діда.

— Клади її на землю, — каже дідо. Поклав він бочівку на землю, а дід каже:

— Дума-дума, учіть хлопа розума!

Вийшли з бочівки дванадцять хлопців з палицями і як зачали хлопа бити! Добре набили, і дідо каже: — Гоп, хлопці, до бочки спочивати!

І хлопці поховалися в бочівку. Бідний узяв бочівку та й поніс додому. Приніс, а жінка питає:

— Що ти приніс? А він їй каже:

— Дума-дума, учіть мою жінку розума!

Відти вискочило дванадцять хлопів і побили добре жінку. Тоді він каже:

— Гоп, хлопці, до бочки спочивати! І хлопці поховалися в бочку.

Бідний виправив жінку по багатого брата. Жінка пішла до брата і каже:

— Ходи в гості, бо мій чоловік щось приніс. Брат прийшов у гості, а він каже:

— Дума-дума, учіть брата розума!

Відти вихопилися дванадцять хлопців з палицями і б’ють брата. Брат проситься, щоб не били його. А бідний каже:

— Як віддаш жорна, то перестануть бити.

Брат погодився віддати, лише б його не били. Приніс він ті жорна, і бідний брат став добре жити, бо жорна все йому давали.