☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Чоловік і ведмідь
Українська народна казка про тварин

Ішов злісний лісом і здибався з медведем. І зачали балакати собі. І каже медвідь: «Подивися на мене, ци я файний». А чоловік каже: «Подивися, ци я файний». Медвідь каже: «Ти файний, нема тобі догани». А чоловік каже: «І ти файний, лиш у тебе хвіст не файний». А медвідь розсердився і каже: «Зарубай мене сокиров у голову». Чоловік не хотів, а він скричав на него, та й чоловік зарубав єго, і розійшлися.

Аж потім зійшлися у дванадцять років. І каже медвідь до злісного: «Ану, помацай, ци загоїлося то, що-с мене зарубав».

Той помацав і каже: «Загоїлося». Медвідь каже знов: «Видиш, синець загоївся, але слово, що-с мене змашкарив, не загоїлося».

І убив єго.

Чоловік і ведмідь. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Зап. в 1896 р. у с. Орельці Снятинського пов. (Гуцульщина) від Г. Петрюка. Відділ рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР., ф. 28-3, од. зб. 87, арк. 36.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.