☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Чумацька мудрість
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Їхали степом чумаки. На першому возі Гнат їде та на весь степ пісні виспівує. На другому Хома мугиче щось собі під носа. А Ярема, що їхав на третьому возі, раз по раз воли зупиняє та підбирає то мотузку, то ломаку на дорозі та все на віз складає. Не втримався Гнат та й гукає:

— Що то ти, Яремо, всяке барахло на воза пхаєш?

— Е, — каже, — знахідка — цяцянка в дорозі знадобиться.

Їдуть далі. Раптом зупинилися Гнатові воли — віз зламався. Хома об’їхав його та й рушив далі. Під’їхав Ярема ближче, а Гнат йому й каже:

— Яремо, дай мені якогось мотузка воза поремонтувати.

— Поцілуй мого вола під хвіст, то й дам, — каже той.

— Е, буду я ще твого вола цілувати, — сплюнув Гнат спересердя.

— Як собі хочеш, — відповів Ярема та й поїхав далі.

Їдуть степом далі. Хома на весь степ пісню виспівує, Ярема за ним тихенько мугиче щось собі під носа. А Гнат, сяк-так зремонтувавши воза, плентається позаду, раз по раз спиняє волів та підбирає все, що трапиться на дорозі. Не втримався Хома та й питає:

— І чого це ти, Гнате, спиняєшся раз поз раз та всякий непотріб на воза пхаєш?

— Е, — каже, — знахідка — не хвіст волячий, цілувати не треба.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

23 (5480). Чумацька мудрість. СУС —. Записано 2008 року. Шаповал Параска Ониківна (1937). Черкаська область, Городищенський район, Хлистунівка