Що означає спів солов’я
Українська народна казка про тварин

Раз віддавалася синичка та й запросила солов’я на весілля. А він нагадав собі, що не має відходової кишки, а на весіллю треба буде їсти-пити. Журиться соловій, але нагадав собі, що має кума кліща. Пішов він до кліща та й позичив собі того інтересу (себто відходової кишки).

Відбув соловій весілля та й думає, як би то не віддати кліщеві кишку. Зміркував, саме коли кум кліщ прийде, та й сховався в корчі. А мав він два пси: Сірика та й Білика, то і їх взяв з собою. Сидить на корчі та й чекає. Дивиться, а кум кліщ йде прост на него. Він настрашився та й не знав, що робити, лиш усе: «Кум кліщ! Кум кліщ!» Але нагадався, що коло него є два пси, та як крикне: «Сірик! Білик! Тьох! Тьох! Тьох! Тьох! Тьох! За ним! За ним! За ним! Попід ліс! Попід ліс! Потоком! Потоком! Патиком! Патиком! Патиком! Цьвігов! Цьвігов! Цьвігов!» А як уздрів, що кліщ тікає, зачав ся тішити: «Утік! Утік! Утік!..» А кліщ так ся напудив, що вже більше за своїм інтересом не приходив.

А соловій відтогди й дотепер як співає, то все тоті слова: