Як Іван гуси ділив
Українська народна казка Гуцульщини

Були лепські пани, такі, що любили дурницю. А в них служив Іван за харч. Та й сидів у стайни, та й мав коло себе одну гуску. Та й на день народження пана зарізав ту гуску, спік і приніс панови. Та й поклав на стіл. А пан каже:

— У мене є паня, та й дві панни, та й два паничі. Та й якось треба нас цею гускою поділити.

А Іван повтирав об штани руки від гною, взяв гуску, відрізав голову та й дав панови. Та й каже:

— Голова — голові.

А відтак відрізав шийку та й дав пані:

— Як оця шийка трималася голови, так аби пані трималася пана. Відтяв крила та й дав двом паничам.

— Аби так на конях літали, як та гуска на поли літала. А дві ніжки відтяв та й дав двом паннам.

— Аби так по покоях легко бігали, як та гуска ніжками бігала. А собі взяв тушу та й каже:

— А Іванище з’їсть туловище.

Пани дуже з цего ся розвеселили та й сказали запрягти бричку та й насипати повну пшениці. Та й поїхала до Івана панська бричка та й панська пшеничка.

А там, у тім селі, був великий багач, та й дуже скупар великий. Та й думає той багач: «Як Іван дістав бричку пшениці за гуску, то я дам п’ять гусок. Та й дістану п’ять бричок пшениці та й до мне заїде панська бричка та й панська пшеничка».

Зарізав він п’ять гусок, оскуб, файно все зробив, спік та й поніс до панів. Дав одну гуску панови, одну пані, по гусці паннам, а одну гуску одному паничеви. А другому паничеви нічого не лишилося, та й самому багачеви нічого. І пани сказали:

— Ти не вмієш нас ділити. Най прийде Іван, він ліпше знає, як ділити. Закликали зі стайни Івана. Він знов прийшов до покою, повтирав руки в штани від гною. Узяв одну гуску та й дав панови. Та й каже:

— Пан, та й пані, та й гуска — то є троє. Тоді взяв ще одну гуску та й каже:

— Два паничі та й гуска — то є троє. Тоді взяв третю гуску та й дав паннам:

— Дві панни та й гуска — то є троє. А собі взяв дві гуски та й каже:

— Іван та й дві гуски — то є теж троє.

Та й тоді що? Багач збувся гусей, а пан сказав завезти Іванови ще бричку пшениці.