Як Іван пана порадив
Українська народна казка Гуцульщини

В одного жида була файна донька Сара. І дуже в ню влюбився пан. І сказав, що дав би десять возів пшениці, аби переспав з нею ніч. Жид це зачув і сказав панови:

— Йди переспи з моєю донькою. Але зробім контракт, що ти даєш десять возів пшениці.

Пан зробив з жидом контракт. І сказав жид:

— Приходь переспати ніч з моєю донькою.

Повистелював жид у ліжку найдорожчі оксамити. Там має спати його донька з паном. Та й приходить пан на ніч. Жид сказав:

— Лягайте з моєю донькою у ліжко.

Пан охоче розібрався і ляг з жидівською донькою спати. А жид засвітив велику лямпу, узяв у руки пушку, сів і сидить у тій хаті, де пан із Сарою спить. Пан кинеться ^* в ліжку, а жид усе каже:

— Пане, не рухайся, а спи з моєю донькою.

Пан так і переспав до рання, а старий жид з пушкою сокотив доньку й пана.

Встав пан рано і задумався. З жидівською донькою переспав — десять возів пшениці віддай. Треба даром віддати десять возів пшениці. Всі слуги питаються:

— Чого ви, пане, такі задумані?

А пан мовчить собі й мовчить. Йому дуже банно ^*, що даром віддасть зерно.

А в пана був слуга Іван, що пас свині. Прийшов він до пана і каже:

— Пане, чим ви так засмутилися?

— Е, Іване, вже мені набридло то, що ви всі питаєтесь у мене, чого я засмутився.

— Та скажіть мені. Може, я вас пораджу щось. Пан відповідає:

— Ти, Іван-свинопас, годен панови порадити? А Іван далі своє:

— Пане, скажіть, я вас пораджу.

— Якщо ти мене порадиш, Іване, то я дам тобі півстада свиней.

— Та ні, пане, то забагато. Я возьму одну. Лиш скажіть, чого ви засмучені.

І пан розказав Іванови все, як було. Що жид сокотив цілу ніч з пушкою і кричав: «Спать, не рухать!» А тепер треба віддавати десять возів пшениці. Іван каже панови:

— Пане, коли приїдуть жидівські фіри по зерно, щоб ви мене післали то зерно видавати.

Іван прекрасно знав, що він виграє з жидом. Бо як жид що бере в руки, то має попахати ^*. Приїхають жиди по зерно, Іван відкриває гамбар ^*, де лежить пшениця. Жид підходить, бере в гамбарі жменю пшениці і зачав пахати, чи вона не стухла. А Іван запер гамбар з пшеницею і сказав жидови:

— Спать, не рухать! Брать, не нюхать!

І жид поїхав без зерна. А пан нагородив Івана великою свинею. І на цему байці конець.