☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Як баба межи людьми юду зробила
Українська народна казка Гуцульщини

Жили собі чоловік і жінка, молоді ще ґазди. Жили собі дуже мирно, ніколи не сварилися. Жили, як бог приказав. А чорти задумали зробити в них у хаті юду. І старший чорт, Антипко, післав одного з чортів, аби зробив юду в їх хаті. Чорт пішов, виліз на комин і рік там сидів, а юду зробити не міг. Чоловік з жінкою жили добре, в злагоді. Чорт за рік на комині висох і став такий, як

його тепер скрізь малюють. А в рік зліз з комина і пішов смутний по дорозі.

Іде він до Антипка. І на дорозі стрітив бабу, сусідку тих людей. А баба його питає:

— Чого ти, чорте, такий смутний? Що з тобою сталося? А чорт каже:

— Смутний, бо не посварив цих молодят, і Антипко буде мене сварити.

Баба каже:

— Це дурниця. Я тобі юду межи ними за нинішню днину зроблю, але ти мені устарай нові чоботи.

Так і договорилися: баба мала зробити за день юду, а дідько дати бабі нові чоботи.

Чорт пішов шукати чоботи, а баба до тих людей у хату. У хаті була сама жінка, а чоловік у поли орав. Баба увійшла і зачала говорити з жінкою. Питає баба, як та жиє. А та каже, що добре.

— Добре, а могла би ще ліпше. Але, — каже, — ввечір, як чоловік засне, треба, аби ти втяла в него з шиї бритвою три волоски. Та й дала мені, а я на них примовлю, і будете жити ще ліпше.

Жінка пообіцяла втяти тих три волоски, і баба пішла з хати. І пішла просто в поле д’чоловікови. Приходить та й каже:

— Слухай, — каже, — ви з жінкою добре жиєте, але я би тебе радила, аби ти вважав, бо тебе жінка має цеї ночі на спанню зарізати.

Баба собі пішла, а чоловік доорав і ввечір приїхав т’хаті. Повечеряв, ліг та й вдає, що спить. А сам крадки дивиться. А жінка взяла бритву та й іде д’нему. Та й просто до шиї. Чоловік подумав, що жінка таки направду хоче його зарізати. Та встав і вбив жінку. І з того самий завісився.

Чорт узнав, що баба зробила, і приніс бабі чоботи, але подати боявся, боявся близько до баби підійти. Взяв завісив чоботи на довгу тичку і так подавав бабі. А баба питає:

— Чого ти не подаєш мені чоботи з рук? Чорт каже:

— Я не міг за рік зробити межи ними юду, а ти за день зробила. Ти гірше від мене.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

Шепіт, Косівського району, Івано-Франківської області 15 березня 1987 року Александрук Василь Федорович (1953 року народження)