Як баба попа вилікувала
Українська народна казка Гуцульщини

Надали в село попа. А коло него жила бідна баба. І все приходила до попа на обід. Вона так штудерувала ^*, аби в попа пообідати. А потому попадя каже:

— Що будемо кормити цю бабу? Вона ще годна робити. А піп каже:

— Не пасує нам її відогнати. Треба щось прибагнути інше. Прийшла до них баба на другий день, а піп розговорився з нею та й каже:

— Я би вам дав роботу.

— Я не годна робити, — сказала баба.

— Я вам дам таку роботу, що ви будете годні. Будете ходити і примовляти людям, хто буде слабий. Але треба ходити по далеких селах, аби ніхто не знав, що ви за одна.

— Я нічого не знаю примовляти. А піп каже:

— Ви кажіть: «Біг пес почерез овес. Як не шкодило вівсови, то най не шкодить і псови».

І баба пристала на це.

Довший час ходила баба по далеких селах і примовляла, і дуже добре їй було. І вчула вона, що заслаб піп, її сусід. Він їв рибу та й застряла йому в горлі кістка. Він довший час слабував, то зачало гнити, і він мав гинути.

Баба увійшла в хату.

— Слава Йсусу Христу.

Поцілувала попадю в руку. А попадя каже:

— Панотець слабий. Дуже слабий, відей буде вже гинути. А баба каже:

— Я його зараз вилікую.

Та зачала до него приступати, та каже:

— Я вам зараз примовлю. Біг пес через овес... А піп з цего як засміявся, а кістка йому виштрикла з горла в рот. Та й він виздоровів. Отак помогла йому бабина примівка.