Як баба попа вилікувала
Українська народна казка Гуцульщини
Надали в село попа. А коло него жила бідна баба. І все приходила до попа на обід. Вона так штудерувала *, аби в попа пообідати. А потому попадя каже:
— Що будемо кормити цю бабу? Вона ще годна робити. А піп каже:
— Не пасує нам її відогнати. Треба щось прибагнути інше. Прийшла до них баба на другий день, а піп розговорився з нею та й каже:
— Я би вам дав роботу.
— Я не годна робити, — сказала баба.
— Я вам дам таку роботу, що ви будете годні. Будете ходити і примовляти людям, хто буде слабий. Але треба ходити по далеких селах, аби ніхто не знав, що ви за одна.
— Я нічого не знаю примовляти. А піп каже:
— Ви кажіть: «Біг пес почерез овес. Як не шкодило вівсови, то най не шкодить і псови».
І баба пристала на це.
Довший час ходила баба по далеких селах і примовляла, і дуже добре їй було. І вчула вона, що заслаб піп, її сусід. Він їв рибу та й застряла йому в горлі кістка. Він довший час слабував, то зачало гнити, і він мав гинути.
Баба увійшла в хату.
— Слава Йсусу Христу.
Поцілувала попадю в руку. А попадя каже:
— Панотець слабий. Дуже слабий, відей буде вже гинути. А баба каже:
— Я його зараз вилікую.
Та зачала до него приступати, та каже:
— Я вам зараз примовлю. Біг пес через овес... А піп з цего як засміявся, а кістка йому виштрикла з горла в рот. Та й він виздоровів. Отак помогла йому бабина примівка.