☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Як баба чорта з біди вирятувала
Українська народна казка Гуцульщини

Зібралися двоє молодих і дуже гарно жили. А старший чорт післав до них молодого чорта і наказав йому:

— Як ти до сім років не з’юдиш * їх до сварки, то я тебе вб’ю.

А той, що не робив, не міг їх з’юдити, аби вони дійшли до сварки. І вже йому речинець * виходить. Іде він дорогою та й плаче. І стрічає його баба.

— Здоров, чорте, — каже.

А він бабі відповідає:

— Здоров.

— Чому ти, чорте, плачеш? — питає баба. А чорт каже:

— Що ти мені, бабо, порадиш? Баба йому каже:

— А ти не знаєш, що де хлопець і баба, там чорта не треба? І він розповів їй, який наказ дав йому старший чорт.

— Як я за сім років не з’юджу ту пару до сварки й до бійки, то старший чорт мене вб’є.

Баба відповідає йому:

— Ти дай мені мішок грошей, то я вирятую тебе від цего. І він тебе не вб’є.

— Я дам.

— Принеси, — каже, — на це місце та й жди мене тут.

Чорт приніс їй гроші, і баба пішла до тої пари. Чоловік на подвір’ю рубає дрова. Підійшла баба.

— Добрий день!

— Доброго здоровля. Каже баба:

— Я подорожня ворожбитка. Ану дайте руку. Я подивлюся і поворожу вам. Я нічого за це не хочу, а хочу лиш сказати вам правду.

Дивиться вона на руку та й каже:

— Ви такий чесний ґосподар, що вже ліпшого не може бути. Але жінка ваша має любчика. І вони радяться обоє, аби вона вам перетяла бритвою горло, як ви будете спати. Але ви це нікому не кажіть, а як ляжете спати, то майте це на увазі.

Та й каже баба:

— Я так схотіла води.

— То, — каже, — йдіть у хату. Увійшла в хату.

— Добрий день! Жінка відповіла.

— У вас є водиця, би я напилася? Жінка дала води.

— Я ворожбитка. Ану дайте руку, най я подивлюся. Та дала руку. Каже баба:

— Ви така ґосподиня чесна, що вже кращої не може бути. Але ваш чоловік має багато любасок.

— А що би це зробити, аби він їх не мав? Каже баба:

— Я вас пораджу. Я іду, а завтра буду вертатися та й до вас поверну. А ви, як чоловік ляже спати, аби взяли бритву та й одну шінку йому втяли. Та й дасте ту шінку мені. Та як я примовлю коло неї, то його погляд буде спрямований тільки у ваше серце.

Чоловік ляг спати та й мається на думці. Та й ніби хропить, але не спить. Вона надійшла та й дивиться, чи чоловік спить. А чоловік ще дужче хропить. Жінка взяла бритву та й іде до чоловіка шінку втяти. А чоловік як схопився та як зачав жінку бити!

— Ти з любчиком порадилася мені горло перетяти?! Зробився ґвалт *.

Баба прийшла до чорта та й узяла в него мішок грошей. Та й каже:

— Ти, чорте, дурний. Ти юдив сім років та й нічого не міг зробити, а я за десять хвилин усе зробила. Іди, тепер тебе старший чорт уже не вб’є.

* 3’юджувати — підбурювати, провокувати до злих дій.

* Речине́ць — строк.

* Ґвалт — галас.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

Село Яворів, Косівського району, Івано-Франківської області 19 березня 1984 року Копчук Микола Васильович (1907 року народження)