Як брат брата відводив
Українська народна казка Бойківщини

Жили два браття і дуже любилися. І єден захворів, так, що вже мав умирати. Та й каже:

— Йой, ти, братцю, будеш жити, а я хворий і маю вмирати. Як я вмру, а ти будеш женитися, аби ти мене запросив на своє весілля.

— Та добре, братцю, — каже, — чого би-м тя не запросив? Запрошу тя. Коби-сь лиш міг прийти. Я, каже, — буду просити людей на весілля, та й тебе запрошу.

Та й полежав ще трохи і вмер його брат. Похоронили його, та й трохи пробуло, і жениться другий брат. І запрошує людей на весілля. Та прийшов на могилу і брата просити. Прийшов до могили та й каже:

— Братцю, просив-ись ня, що як буду женитися, аби-м запросив на своє весілля. Я женюся, запросив людей та й прийшов і тебе просити, аби-сь був на весіллі.

І запросив його. І як почалося весілля, прийшов до нього брат, що помер. І був цілий час на весіллі, а по весіллю каже:

— Ходив-ись просити ня на весілля, і я побув на твоєму весіллю. А тепер, — каже, — ходи і відведи мене на могилу, бо я сам не піду.

Та й пішли вони оба на могилу. Приходять — на могилі три ягоди червоних. Вирвав ті три ягоди той брат, що його могила була.

— Ходи, братцю, вспід, та я ляжу, та й погостимеся тими ягодами.

Та й пішли вони в могилу, та й гоститься й гоститься брат, що оженився. Та й каже:

— Йой, братцю, я дуже довго забарився коло тебе.

— Та ні, недовго, — каже той, що вмер. — не знаю, чи є три години, як ти коло мене.

— Та треба йти геть, бо я оженився та й пішов, та й дома все так лишив. Треба йти домів.

І пустив його брат відтам. Вийшов він, іде дорогою через село, дивиться, якось село перемінилося. Інші доми постали, як булт, все інакше поставало. Зустрівся він з єдним сільським чоловіком та й каже:

— Що тото є, що я недавно з дому, а село зовсім інакше виглядає, як було?

— А ви, — каже, — чули таке, що єден човліок оженився і запросив на весілля свого померлого брата з могили? А після весілля відвів його до могили та й там десь пропав. Та й відтоді дуже багато років минуло, а його нема.

Він як тото вчув, так відразу й постарівся. Та й прийшов домів, ліг і помер. І забрався там, де його брат був.