Як брати пана провчили
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Був у Чигирині пан, що вважав себе занадто розумним. Що б то хто

не говорив, а він у відповідь:

— Знаю, знаю було таке, бачив.

Заманулось йому якось розважитись, і оголосив він по всій місцині наказ, що хто таку чутку розповість, якої він не знає, тому пару коней в нагороду дасть.

А в Тіньках жила бідна вдовиця, що мала двох синів. Були ті хлопці розумними та на видумки швидкими. То й вирішили брати з паном позмагатись.

— Я — каже старший, — піду до пана, а ти будь вдома.

Прийшов старший брат до панського двору та й говорить:

— А чи не бачили тут мого собаку?

— А який же він?

— А такий сірий з білими плямами, плив по річці на млиновім камені та борошно злизував.

— Оце тебе нам хлопче й треба, — відповів управитель.

— А йди-но зо мною до пана. Приходять до пана, а той і питає:

— А що нового чувати?

— А те, що у нашому селі така капуста вродила, що під одним листом він сховається.

— А буває таке, буває!

— А як наша мати ту капусту зрубала то на 10 діжок вистачило.

— А таке буває, буває!

— А качан той, що залишився ледве 100 свиней з’їли.

— А буває таке, буває!

— А ті свині як врилися в гарбуз, то наша мати насилу їх звідти вигнали.

— А буває таке, буває! — відповідає пан.

— А ми того гарбуза як зварили, то всім селом три дні їли і вашого тата пригощали. Такий смачний був, бо не могли його від миски

відірвати.

— А я й не знав, що мій тато гарбузи полюбляв, — здивувався пан.

— А як не знали, то віддавайте пару коней, які обіцяли.

Не хочеться панові коней віддавати, то послав він в те село посланця дізнавшись, чи правду говорив селянський син.

Поїхав слуга та саме в крайню хату і прийшов де тая вдовиця жила. А там менший син голубів б’є. Побачив слуга й кричить:

— Чому б’єш голубів?

— Так це ж не голуби! Це в нас мухи такі! — каже хлопець.

Повернувсь слуга та й розповідає панові, що бачив. А пан і питає в

старшого брата:

— А чи бачив такі голуби, що коли сяде на хату то всю закриє?

— Я такого голуба сам не бачив, але бачив таке голубине яйце, що 20

чоловік ледве піднімуть.

Хотів чи не хотів пан, а мусив платити парубкові двох коней.