Як бук пана провчив
Українська народна казка Гуцульщини
Жили собі чоловік і жінка. Вони жили дуже бідно. Чоловік пішов у ліс і ймив пташку. Вона дуже файно співала. З тою пташкою він ішов дорогою і зустрівся з якимось другим чоловіком. Той чоловік його питається:
— Що в тебе є?
— Пташка, що файно співає. А в тебе що є?
— А в мене скатертина. Така, що може нагодувати й напоїти. Вони собі посідали, і той каже:
— Скатертино, вилізь з торби!
Скатертина вилізла з торби, розстелилася, а на ній — що душі бажано. Їсти й пити. Вони попоїли, та й каже один другому:
— Поміняй мені пташку на скатертину. Та помінялися вони і розійшлися.
Іде чоловік з тою скатертиною. Він уже не голоден. Але його боліли ноги. І увидів він, що другий чоловік летить на килимі. І каже тому чоловікови:
— Чоловіче, поміняй мені килим на скатертину.
Помінялися вони і розійшлися. І цей полетів на килимі, а той поніс скатертину. Летить він, дивиться — чоловік іде з буком. Зустрілися вони, і питає один одного:
— Що в тебе є?
— Бук. А в тебе?
— Килим.
— Поміняй мені бук на килим. І вони помінялися.
А той бук був не простий, а чарівний. Він виконував усі розпорядження свого хазяїна. Той каже:
— Буче, іди принеси мені мою скатертину.
Бук пішов і скоро приніс йому скатертину. І він каже:
— Буче, іди принеси мені килим. А бук йому каже:
— Я не можу принести килим, бо то мій хазяїн з килимом. Узяв чоловік бук і скатертину і пішов додому.
І став той чоловік усіх гостити. Хто прийде, він скаже: «Скатертино, розстелися». І всіх пригощає. І взнав про ту скатертину пан. Приїхав він до цего чоловіка і каже:
— Це правда, що в тебе є така скатертина?
— Правда.
І сказав чоловік:
— Скатертино, розстеляйся!
Скатертина розстелилася. Як побачив пан усе, що було на ній, то не повірив своїм очам. Не повірив, що в простого смертного може бути така скатертина.
Наївся пан, напився і каже чоловікови:
— Я цю скатертину забираю.
Чоловік зачав просити, умовляти пана. А пан каже:
— Простим людям не можна таку вєщ тримати. Тоді чоловік сказав:
— Буче, а ти не в кочергах?
Бук вискочив з кута і зачав бити пана. Так, що пан зачав проситися. І відтоді на селі пан простих людей не рушав.