Як бідний чоловік золотом поділився
Українська народна казка Гуцульщини

Під скалою була вода, і туди багато панів приходили на пляж. А бідний чоловік ходив там та й видів, що птахи носили щось з-за скали і кидали в воду. Бігає той бідний межи панів і кричить:

— Розум є, а грошей нема! А один пан питає його:

— Чого ви кричите? Які гроші?

— Розум є, а грошей нема.

А пан витяг з кишені гроші та й дав йому. І не рахував, скільки. Той пішов та й купив за ті гроші коня. Дуже худого і старого. А другої днини виходить та й шукає пана, що дав йому гроші.

— Пане, ходи зо мною.

Приводить пана в долину нижче пляжу і каже:

— Пане, це ваша купка, а це моя. Відкрив ті купки, а там золото.

Ті птахи кидали в річку золото, і на то золото кидалася риба. А птахи її ловили і їли. А чоловік розрубав коня і дав птахам. Він нагодував птахів кінським м’ясом, а вони наносили йому золота, бо їм не треба вже було кидати його в воду. І цим золотом бідний чоловік поділився з паном.