Як горох топтали
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жив собі старий удівець із трьома дочками. Посіяв дідусь горох біля самісінького лісу. Невдовзі навідався хтось на полі бешкетувати. Каже батько старшій дочці:

— Вночі стережи урожай.

— Добре, тату.

Як стемніло, пішла дівчинка в поле. Опівночі прибігло чудовисько та й ну у горосі качатися! Вивалялося, схопило дівчинку та в ліс потягнуло. Другої ночі батько відправив середню дочку. Страховисько і її вкрало. Третьої ночі молодшу теж до лісу затягнуло.

Пішов старий дочок шукати і зустрів жолудя, мотузку і ломаку.

— Добридень, дідусю, чи далеко прямуєш? — питають.

— Іду дочок шукати.

— Бери і нас з собою.

Незабаром побачили мандрівники хатинку. Зайшли, аж там — дівчата у клітці.

— Не журись, дідусю, ми тобі допоможемо, кажуть друзі.

Посеред ночі повернулося чудовисько додому. Жолудь як підскочить та по лобі його. Впустило страховисько ключа і побігло з хати. Відразу впало, а мотузка ноги сплутала. А тут ще ломака на спину як впаде! Злякалось чудовисько й утекло до лісу.

Подякував старий помічникам і повернувся додому. Відтоді врожай ніхто не знищував.