Як жінка до роботи взялася
Українська народна казка Гуцульщини

Ходив парубок до дівки. Дівка ніби файна й чемна. Та й посваталося, та й поженилося. Накидали їм у повницю повісем, кужелів, аби молода пряла, аби не спала. А молода напряла одно веретено за три місяці. Питає її чоловік:

— Ти попряла вже?

— Йой, попряла-м. Ану я тобі покажу.

Та й то одно веретено показує та й показує.

— Ану рахуй.

Він рахував, рахував та й нарахував десять. Та й каже:

— Треба десь мотовила позичити, у мами твої або в мої. А вона каже:

— Ні, не можна на чуже мотовило мотати. А то нема що мотати! Він каже:

— То я піду втяти мотовило.

— Най буде.

А вона така цюндрава сидить на печи, бо вже все поносила, що від мами мала.

Пішов він мотовило рубати. А вона з печи та за ним. Він деревце сокирою пах! А вона з-за корча:

— Хто мотовило втне, тому жінка вмре! Він другий раз зарубав, а вона знов:

— Хто мотовило втне, тому жінка вмре!

І він кинув сокиру і лишив рубати. Подумав: «Як має мені жінка вмирати, то най ліпше буде так, як є». І пішов. Вертається він т’хаті, а вона наперед него і далі на піч. Він приходить, а вона питає:

— Взяв мотовило?

— Не втяв, бо хтось казав, що хто мотовило втне, тому жінка вмре.

— Добре, що-с не втяв.

Каже він до неї:

— Піду я до твої мами знати, що вони там роблять. А вона йому каже:

— Скажи мамі, би мама дала мені сорочку, запаску, фартушок і хустку.

Він сказав це мамі. А там уже другу дочку віддають, та й вони вже про друге весілля говорили. Мама каже, що його жінка буде вінчана кума. Він собі думає: «В чім вона піде в куми, як вона чисто гола?» Каже мама:

— Я дам вам гусочку, би-сте мали.

— Добре.

Дала йому мама гуску, і він пішов додому.

Параска увиділа, що чоловік несе щось біленьке під пахою. І привиділося їй, що він сорочку несе. І вона тоти рубці з себе скинула, кинула в піч і спалила. І сидить гола, як її мати на світ народила. Він входить до хати та й каже:

— Ти чого гола?

— Я гадала, — каже, — ти сорочку несеш.

— Та мама гуску нам дала. І розказує він:

— Тато й мама казали, віддається твоя сестра. Ти в кумах. А вона каже:

— Як я піду, як я гола?

— Е, — каже, — якось підемо.

Та й прийшли молоді кликати на весілля. Вона на печи загороджена сидить. Сестра просить:

— Сестричко, би-с прийшла, кума будеш.

— Добре, добре.

Зять іде помагати готувати весілля. Вона все за сорочку просить, а він їй ніц не сказав і пішов. У середу ідуть убирати деревце. Каже вона йому:

— Скажи мені, як ми поїдемо, як я гола? А чоловік ї’ каже:

— Поїдемо, не бійся.

Колись були такі великі околоти з соломи житняної. Він такий околіт виносить на сани, розпростерає і каже ї’:

— Злазєй з печи.

Жінка злізла гола з печи. Та й питає:

— Куди ти мене голу береш у таку студінь? А він каже:

— Не бійся, ходи.

Завиває він її на санях у околіт, зав’язує вгорі і вдолині. І обв’язав курманом околіт, лиш дірочку лишив, аби дихала. Тоді виніс на сани приноси.

Приїхають вони на то деревце. Тато й мама:

— Зять приїхав! Зять приїхав! Музики, йдіть грайте.

Музики вийшли, файно заграли «На добрий день». Приноси зять віддав і за себе, і за жінку, бо жінка в околоті. Тато розпрягає коні, заганяє до стайні. А чоловік жінку разом з околотом заносить до сіней. І поклав той околіт поза двері. Тато зайшов до хати та й каже:

— Музики, заграйте, най зять загуляє, бо зять змерз.

А за дверима сиділи бахурчаки та й слухали музику і піддивлялися. А жінка в околоті змерзла та й все говорить: «Верети-ти-ти, прясти-ти-ти-ти. Верети-ти-ти, прясти-ти-ти-ти». А бахурчаки це підслухали та й усе:

— Гей-гей! Ану ходіть послухайте, щось у околоті говорить. Все каже: «Верети-ти-ти, прясти-ти-ти-ти».

А чоловік танцює в хаті. А тато й мама прислухалися і кажуть йому:

— Щось у нас у сінях говорить. А він тоді:

— Йой, мамо, та то Параска. Я, — каже, — Параску привіз голу в околоті.

Та й за голову ймився.

Заносить він той околіт до комори, розбирають його. Мама дає сорочку, запаску, фартушок. Убули Параску та й ведуть до хати. Він каже:

— Музики, заграйте, я хочу з жінкою загуляти. Жінка моя на весілля прийшла.

А бахури кажуть:

— Та як «прийшла», як тепер у ’колоті говорила?

Музики заграли, вони двоє файно загуляли. І вже по деревци. Вже вони їдуть т’хаті, бо другої днини весілля.

Другої днини молоді звінчалися, приїхали від шлюбу з церкви. Сіли за стіл, а Параска каже до чоловіка:

— Пішли т’хаті. А він каже ї’:

— Чого так скоро?

— Хочу прясти, бо намерзлася гола.

Встали з-за стола, жінка пішла т’хаті, а чоловік лишився. Прийшла вона т’хаті, сіла та й пряде. А чоловік файно побув собі на весіллю, приїхав, подивився — Параска робить. Вже Параска зрозуміла, що треба сорочки, як побула на весіллю в околоті.

І сіли на столець, і цій казці конець.