Як кум з кумом напилися
Українська народна казка Гуцульщини

Кум з кумом пішли на базар. І у вікно увиділи фляшку з горівкою. І говорить кум до кума:

— Куме, зайдемо та вип’ємо по чарці.

— Та давай, куме.

Заходять вони, в селі порожньо, тільки столи стоять. Кум з кумом стали. Підходить офіціянт. — Що стоїте? Сідайте.

Кум з кумом сіли. На столі нема нічого, тільки один ґудзик. Кум глянув на кума.

— А он, — куме, в тебе на сардаці немає ґудзика. Візьми собі. Кум за ґудзик, ґудзик засвистав на всю салю. Приходить офіціянт.

— Що вам треба?

Кум на кума подивився.

— Що, куме?

— Та що, куме? Півлітру та й миску огірків.

Приносить офіціянт півлітру та й миску огірків. Кум з кумом випили, закусили.

— Що, куме, підем додому?

— Та ні, куме, давай ще одну на дорогу.

Кум за ґудзик, ґудзик задзвонив. Приходить офіціянт.

— Що вам треба?

— Півлітру й миску огірків.

Підніс їм офіціянт півлітру й миску огірків. Відходить від стола й думає: «Що за люди, що за козарюги?» Кум з кумом випили, закусили.

— Та що, куме, йдемо?

— Та ти взяв півлітру?

— Та й ти взяв півлітру.

— То давай візьмемо ще одну разом і підемо додому. Кум за ґудзик, ґудзик задзвонив. Приходить офіціянт.

— Що вам ще треба?

— А ти не кричи. Давай півлітру та й миску огірків. Ми з тобою розрахуємося.

Офіціянт приносить півлітру й миску огірків. Ми з кумом випили, закусили, розрахувалися і пішли додому. Прийшли й полягали спати. Рано дві куми пішли воду брати і зустрілися коло керниці.

— Як, кумо, спала?

— Добре, кумо.

— А як твій чоловік?

— Та як? — каже. — Прийшов, ляг і спить, якби його заморило.

— А мій, кумо, цілу ніч вередує.

— Та що таке?

— Та гладив мене по животі. Намацав пупець і тисне, і тисне. І кричить: «Півлітру і миску огірків!» Не знаю, що з чоловіком ся стало.