Як лис чоловіка врятував
Українська народна казка Гуцульщини

Був чоловік і жінка. Жінка післала чоловіка в ліс по дрова. Чоловік узяв сокиру і пішов до лісу. І собі думав: «Чим далі в ліс, тим буде більше дров». Іде дорогою, а під каменем кричить Біда:

— Рятуй ні! Пусти ні з-під цего каменя, то дам тобі, що світ платить. Цей утяв здоровий кіл, зробив вагу, підняв камінь, пустив Біду, а

Біда вилізла з-під каменя та й каже:

— Лізь там, чоловіче, де я була, бо так світ платить. Що той проситься, що той молиться, а Біда каже:

— Лиш раз лізь там!

І почув це лис. Приходить він та й питає:

— Що тут такого? Каже чоловік:

— Я йшов дорогою, а Біда під каменем сиділа. Просила мене: «Пусти ні, дам ти, що світ платить». Я втяв кіл, підняв камінь, пустив Біду, а Біда каже, би я ліз на то місце, де сиділа вона.

Лис каже:

— Так світ і платить. Але най Біда лізе під той камінь, би показала, як вона сиділа. Би ти знав, як там сидіти.

Біда залізла, показала, як вона там сиділа, лис махнув, чоловік кіл вибрав, і камінь притис Біду, як притискав перше. Чоловік з радости питає лиса:

— Що тобі заплатити за те, що ти мені так допоміг.

— Ах, — каже, — дай мені одну курку, бо-м дуже голоден.

— То, — каже, — ходім до мене т’хаті. Чоловік забув за дрова. Прийшов т’хаті та й каже:

— Жінко, дай лисови одну курку, бо лис врятував мене від смерти. Жінка сажала хліб у піч. Обернулася та й каже:

— Та я буду тримати кури та лиси годувати?! А дров чому не приніс? Та чоловіка лопатою по голові. А чоловік із злости каже лисови:

— Бери всі кури, як не хоче дати одну.

Та й відтоді лис як приходить, то всі кури забирає.