Як лисиця вовка підвела

Українська народна казка Буковини

Здибалася лисиця з вовком, і той каже:

— Я дуже голоден. А лисиця йому:

— Я тебе направлю на хорошу їжу. Там на пасовищі пасеться попова кобила. Така жирна.

Привела його лисиця до тої кобили, а кобила була прив’язана на ланцюгови. Каже лисиця до вовка:

— Ти знаєш що? Я, — каже, — зніму цей ланцюг з кілка та зачеплю тобі на шию, щоб кобила не втекла.

Вовк погодився, і лисиця заклала вовкови на шию ланцюг.

Вовк до кобили, а кобила форкнула, побігла і потягнула вовка.

Вона біжить додому, а вовк тягнеться за нею. А лисиця кричить вовкови;

— Куме, упирайтеся! А вовк:

— Впруся в попа на оборі!

— А де ж ми, куме, збираємось?

— У квасі! (вовк має на увазі той квас, в якому буде мокнути його шкура. Цими словами він висловлює сподівання, що й шкура лисиці туди потрапить)