Як лисичка в куми ходила
Українська народна казка Бойківщини
Подружив вовк з лисицею і поставили собі в лісі хатку. І на полянців лісі скопали собі грядку. Щоб посадити кромплі. А щоб не гаяти часу, щоби не йти домів на обід, взяли з собою глечик меду і заховали в корч. Вадять кромплі, яерез якийсь час лисиця каже:
— Вовчику-братіку, мене гуки кличуть у куми.
— Лисице-сестрице, не є часу ходити, бо треба кромплі садити.
— А та бо просять. Та мушу йти.
— Та йди, лисице-сестрице, та не барися.
Пішла лисиця і не барилася. Скоро вернулася. Вовк ся питає:
— Що там у гуків уродилося?
— Хлопчик, — лисиця каже.
— А як назвали того хлопчика?
— Початочок.
Но, садять далі кромплі. Знов лисиця каже:
— Вовчику-братіку, мене знов кличуть гуки в куми.
— Та тебе, та тебе кличуть. Най когось іншого кличуть, нам треба кромплі садити.
— Та бо мене кличуть та кличуть. Та просять.
— Та йди, лисице-сестрице, та не барися.
Вернулася лисиця. Каже вовчик:
— О, та ти, лисичко-сестричко, не барилася. Но, та що там у гуків уродилося?
— Дівчинка.
— А як’ї назвали?
— Серединкою.
І садять кромплі далі. А через якийсь час знов лисиця каже:
— Вовчику-братику, мене знову кличуть гуки в куми.
— Та йди, лисичко-сестричко, та не барися.
Лисиця не барилася, скоро вернулася. Вовк зголоднів і каже лисиці:
— Я йду їсти.
— Та йди, вовчику-братіку, та йди їж.
А лисиця знала, що коли він увидить, що меду нема, що вона його весь з’їла та її роздере. І стала втікати. Вовк як увидів, що меду нема, почав за нею гнатися. І чуть-чуть не дігнав. Вона увиділа під смерекою яму та й туди скочила. А вовк туди залізти не міг. А там був якийсь гак дерев’яний. Він задів той гак у яму, зачепив лисицю за ногу та й тягне. А лисиця кричить:
— Дурний вовк! Зачепив за корінь та й тягне!
Та й вовк пустив. А тоді ще раз задів той гак у яму. Зачепив за корінь та й тягне. Лисиця пищить:
— Не тягни, бо ми ногу зломиш!
Вовк тягне, тягне, а лисиця все кричить. І вовк змучився. І тоді вовк заверг той гак і каже:
— Не буду я більше з лисами дружити, бо лиси хитрі.
І більше з лисицею не дружив.