Як паламар священика поправив
Українська народна казка Бойківщини

Був у селі священик. Дуже мудрий був. Всі люди йшли до него на пораду. А паламар повідає священикові:

— Отче, що я маю робити? З мене люде сміються, що я ходжу до чужої жінки. Йду в неділю до церкви, а на мене показують пальцем. Дві-три жінки стануть і показують. А священик каже до паламаря:

— Та що будеш тим турбуватися? Як ти ся чуєш, що ти не ходиш до чужої жінки і вони на тебе неправду говорять, то ти на них свищи.

Так сказав священик паламареви.

В неділю всі люде пішли до церкви, священик відправив службу Божу, говорить проповідь і каже:

— Як бог сотворив світ і сотворив чоловіка з глини, вже вечоріло, і не мав він коли духнути в него душу. І притулив його до плота, аби стояв.

А паламар свище в церкві. Ксьондз каже:

— Виженіть його геть з церкви. Вигнали паламаря з церкви.

Потому закликали його до священика. Священик питає:

— Що ти, паламарю, свистав у церкві? Паламар каже:

— Бо ви, отче, неправду сказали.

— Яку неправду? — питає священик.

— Як бог сотворив світ, то не було плота. А ви сказали, що він притулив чоловіка до плота.

Священик каже:

— Правильно. Ти правильний паламар.

І як уже йшов священик правити до церкви, то боявся паламаря і мусів точно відправляти — так, як написано в книжці. І вже більше священик у церкві не вигадував нічого свого, нічого не додавав до Євангелія. А я пішов до Родовець і купив горнець, а байці конець.