Шукаю роботу у Луцьку чи дистанційну як веброзробник HTML CSS JavaScript
Українські казки

Як пан балакав
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Одна удова проста жінка та оддала дочку за поганецького панка. От раз той зять і поїхав до тещі у гості. Та й каже своєму наймитові:

— Я балакатиму до тещі не по-нашому .А як вона спитає в тебе, чого я так балакаю, так ти скажи, що я вже забув по-своєму балакати, а тільки по-німецькому вмію. А як я що скажу по-німецькому, так ти їй по нашому переказуй.

Той каже:

— Добре!

От приїхали . Теща така рада, що зять приїхав, вітається до нього, а він :

— Вухри-мохри! Вухри-мохри!

Так вона й злякалась, та й питає парубка:

— Що це панові таке сталося, що мови йому одібрало?

А парубок каже:

— Та то він уже забув по-своєму балакати, а навчився по-німецькому .

От теща почала про дочку розпитувати та про онуків, він усе:

— Вухри-мохри! Вухри-мохри !

Та їй аж його страшно стало. От тоді питає вона в зятя:

— Може, вже обідати будете?

А він:

— Вухри-мохри! Вухри-мохри!

А наймит каже:

— То він каже, що не хоче обідати.

Пан сердиться, що наймит так каже, та аж кричить:

— Вухри-мохри!

Бо їсти здорово хоче. А наймит:

— Ідіть, — каже, — паніматко, од його, а то бачите, аж сердиться, що ви з обідом докучаєте .

Теща з наймитом пообідали, а пан зостався, не ївши.

— Може, вже вечерятимемо?

А він:

— Вухри-мохри! Вухри-мохри!

Наймит каже:

— Не хочу вечеряти, каже, щоб дали тільки шматочок хліба та кухоль води.

Так теща дала йому шматочок хліба та кухоль води, а сама повечеряла з.наймитом. Зять уже так сердиться на наймита, а таки не хоче по-своєму балакати.

От уранці лагодиться вже він їхати. Теща й того й сього несе на віз дочці та онукам на гостинець. А він радий, що такого багато, та:

— Вухри-мохри! Вухри-мохри!

А наймит:

— Не несіть нічого! Пан не хоче брати, каже, щоб забрали геть.

Теща й позабирала усе назад.

От як виїхали за слободу, пан як узяв наймита лаяти і каже:

— Я через тебе голодний сидів і додому нічого не везу. Коли так, чого ж я сюди й приїздив?

А наймит каже:

— А хіба ж я знаю? Може, щоб поговорить по-німецькому? А я думаю, як слід переказував.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

123 (5328). Як пан балакав. СУС —. Записано 2008 року. Рибалка Микола Олександрович (1939). Черкаська область, Черкаський район, Сагунівка