Шукаю роботу
HTML CSS JavaScript розробник
Українські казки

Як пес по перець ходив
Українська народна казка про тварин

Пси мали справляти комашню. Але то дуже давно було. Вже всьо накупили, іно забули перцю купити. Ну, і так післали їдного відважного, що вже добре ся на купецтві розумів, ще по перець. Ну, й той не много ся надумував, побіг до склепу... Та й купив. Але не мав де діти, взяв в писок, а то пече, а тут треба борзенько бігти. А він що робити? Та й під хвіст запхав. А тимчасом як там запхав, перець ся розігрів, зачав пекти. Той як зачав втікати, як зачав втікати — і нема го. Не знати, де ся дів, донині. Пси ще ждуть і нині на того, ци найдуть го. Все гадають, ци не той з перцем, бо ще всьо є, тілько перцю нема [...]

Як пес по перець ходив. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Зап. В. Левинський в 1901 р. у с. Кропивник Новий Дрогобицького пов. (Галичина) від О. Свища. Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 209. Паралелі: Сборник материалов по малорусскому фольклору. Собрал Ал. H. Малинка, Чернигов, 1902., стор. 318; Л. Г. Бараг, Восточнославянские сказки, их взаимосвязи и национальное своеобразие. — Эпические жанры устного народного творчества, Уфа, 1969, с. 75—240, стор. 211—212; Julian Krzyżanowski, Polska bajka ludowa w układzie systematycznym, Wrocław — Warszawa—Kraków, t. I, 1962., стор. 69.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.