Як причепилася чужа жінка
Українська народна казка Гуцульщини
Їхав чоловік дорогою і увидів, як на однім подвір’ю б’є жінка чоловіка. А той став і сміється. Та й каже:
— Якби вона була моя, то вона би руки до мене не протягала.
А жінка каже:
— Як хоч’, то я буду твоя.
І виходить вона на дорогу, і сідає до него на фіру.
— Вйо! Поїхали!
Чоловік подумав, що вона з ним хоче під’їхати. А ця з воза не злазить, аж поки доїхав додому. Чоловік розпрягає коня, а чужа жінка йде просто до хати. Нікого нічого не питає, стає коло кухни і береться за горшки, починає готувати їсти. Чоловік заходить до хати, а його жінка зачинає з ним сваритися:
— Що ти, — каже, — привіз додому? Мені кухарки поки що не треба. А нащо тоді я?
А та каже:
— Тепер уже я жінка його, не ти. Ми так договорилися. І починається межи ними велика сварка.
Та чужа зварила вечеряти, розбирається і лягає спати. Видить чоловік, що його найшла біда, і радиться з жінкою. Що робити, щоби ця відчепилася? Жінка каже:
— Питай ї’, що вона хоче. І дамо, що хоче, і най відчепиться.
На другий день ця знову стає коло печі і береться варити їсти. Чоловік говорить:
— Слухай, та я ж пожартував. Чо’ ти до мене причепилася? Кажи, що хочеш, і я тобі даю, і йди собі додому.
А вона говорить:
— Дай мені половину всего свого маєтку. Тоді я вступлюся.
— Ну що ж, як так, то й так. Каже вона:
— Іди приклич війта.
Вона хоче брати маєток при війтови, кличе його на поділевщину. От прикликали війта. Вона говорить:
— Складай мені все на купу. Всі горшки, миски, лижки — все, що маєш.
Цей бере складає.
— Гай тепер діли все наполовину, на дві купі.
Чоловік розкладає: сюди миска, туди миска, сюди горнець, туди горнець, сюди мішок муки, туди мішок муки — все ділить наполовину.
Мав він дві корові — дає їй одну корову. Осталася ще кобила. Чоловік просить:
— Може би, хоть ця кобила лишилася мені? Вона сказала:
— Ні, половина кобили моя. Він каже:
— То бери всю кобилу собі.
Ні, вона не приймається цего. Лиш різати надвоє. Питає чоловік:
— Як різати?
— Уздовж.
Зв’язали кобилу, звалили на землю. Принесли двометрову пилу, поставили на кобилу і вже мають різати.
А ця чужа жінка бере і б’є цего чоловіка з одного й другого боку по писку. І говорить:
— Щоби ти не говорив, що ти би когось навчив. Я свого вдарила раз, а тебе два.
І обернулася й пішла, і нічого в него не брала.