☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Як п’яниця корчмарів обдирав
Українська народна казка Гуцульщини

Був чоловік та й жінка. Та йшов чоловік у царину * косити. А жінка дала йому з собою кавалок хліба та й двоє яєць, аби попоїв там на полуднє. А той чоловік любив випити. Зайшов він у корчму та й просить жида, аби дав келішок горівки в борг. Корчмар Йось каже.

— Ти вже взяв чотири. П’ятий дам, як заплатиш. А так не даю.

Він просив, що просив, а той не хотів давати, та й пішов п’яниця без горівки в царину.

Косив він, що косив, та взяв кошелик у руки та й пішов під корч, під ліщину. Ляг там та й лежить. Нема келішка горівки, та не хоче полуднувати. Лежить він, чує, а над ним щось каже: «Цок-цок-цок». Він подивився, а то така гадюка теньґа *. Бере він ножик, врубав ліщинку, ту ліщинку розколює і пхає в розкол патик. Ліщинова паличка втворена. Тоді він зловив гадюку за шию, патичок вибив, і ліщинка стулилася докупи. Гадюка зловлена. Він висипав з кошеля хлібець і яйця набік і кинув гадюку в кошіль. Та накриває кошелик корою із смереки і зав’язує фест платинкою. Та й іде косити.

Косив він, що косив, увечері іде додому та й повертає до жида. А жид зсипає, що в склянках лишилося, бо скоро прийдуть п’янюги та й то вип’ють. Чоловік входить до жида до хати, кладе кошелик коло себе. П’янюги поприходили і пили, що пили, та й пішли додому. А Йось просить:

— Ідіть уже й ви. Я хочу спати.

А той не йде. Жде, аби жид на хвильку вийшов з хати. Лиш жид вийшов, а той узяв свій кошелик та й вивалив гадюку на постіль межи перини. Йось входить до хати та й знов каже:

— Пане, ідіть уже.

— Жиде, — каже чоловік — у тебе в хаті щось є.

Зачав він обзиратися, а гадюка з-під перини голову показала та й цокотить. А він:

— Вей-вей, що це є?! Нате вам око * горівки, лиш заберіть мені це з хати.

А той узяв патик та й не виганяє її з хати, а ще далі жене в хату.

— Жінко! Ходи, вид ітимеш, що в нас у хаті є. Дай цему дві булки, най нам то вижене з хати.

А він як зачав виганяти, то жид дав йому десять булок, що по три ґрейцари були, і око горівки.

А той узяв ту гадюку в кошелик та й поніс до іншого корчмаря. І той теж дав йому око горівки й десять булок, аби лиш йому гадюку від хати взяв. А тоді відніс гадюку до третього жида. І той теж йому всього надавав. А тоді п’янюга взяв ту гадюку, кинув одному ґазді через пліт на город та й пішов. Та й цілий тиждень пив і набувався. Та й на тім конець.

* Ца́рина — ділянка.

* Те́ньґий — гладкий і сильний.

* О́ко — міра об’єму хмільних напоїв, що дорівнює 1—1,5 л; пляшка такої місткості.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

Село Пістинь, Косівського району, Івано-Франківської області 31 травня 1987 року Третяк Марія Николаївна (1903 року народження)