Злочинці з ТЦК і поліції, які коять свавілля, — вороги України, бо працюють на знищення України і на руку рашистам.

Українські казки

Як хлоп перехитрив звірів
Українська народна казка про тварин

Був хлоп в лісі, збирав патики. Приходять до него медвідь, вовк і вепер дикий. «Тепер, — кажуть, — хлопе, мудруйся з нами». — «Або я, — каже, — мудра з собою несу? Я мудра лишив дома; ходи котрий зо мною по мудра, будемо ся мудрувати».

Вовк каже: «Мене не допустять пси». І вепер каже: «Мене таки не допустять пси до села, а ти, медведю, тебе однаково тягають цигани, то ти йди».

Аж тут приходять по мудра, а хлоп каміння нав’язав повну верету, і ідуть обидва. А без кладку було йти, без воду. Хлоп тручає медведя в воду, а сам іде з реміслом до ліса. А має сірник, і хліб, і солонину, і ковбасу; і приходить до тих двох і сідає снідати.

Питають, де медвідь. «А, — каже, — несе мудра!..»

Бере їсть ковбасу і солонину, а вовк зближається і питає: «Що ти іш?» — «А, — каже, — на покушай!» Вовк покушав і каже: «А то добре». І питає: «А то з кого?» А хлоп до него шепче: «З пацюка. Іди, — каже, — потримай пацюка, а я собі дам раду».

Вовк пішов перевертатися з пацюком, хлоп забіг борше і зарізав пацюка. «Тепер, — каже вовк, — будем їсти». А той каже:

«Чекай, будеш видів, як будем їсти». Тепер хлоп бере, згортає листя, кладе огонь і смалить пацюка. А вовк: «Не витримаю!» — каже. «Е, де будеш їсти! Най но розберу!»

Бере розбирає, а вовк каже: «Ґвалт, їсти!» А він каже так: «Де ж можна таке їсти? Та ти їв яке в мене, а тепер будеш сире їсти!» — «Зачекай, — каже вовк, — таки я не витримаю, прив’яжи мене!»

Хлоп зігнувся боржі, зробив вужевку і вовка прив’язав і каже: «Ану, моцуйся, чи ся не урвеш?» — «Е, таки ся урву; ліпше прив’яжи!» Другий раз прив’язав хлоп так, що вовк вже не міг урватися. «Ану, тепер, — каже, — пробуй, урвешся?» — «Нє, — каже, — не урвуся, тепер аби-сь мі і вбив». — «Або я тебе таки вб’ю!»

Хлоп виймив довбню, замалював вовкові в голову двадцять раз, та й по вовкові. А вовк тілько вимовив: «Ади, який хлоп мудрий, всіх нас помудрував».

А хлоп мав з вовка шкуру, з медведя шкуру, а з пацюка м’ясо.

Як хлоп перехитрив звірів. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Зап. А. Крушельницький в 1898 р. у м. Станіславі (Гуцульщина). Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 347—348.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.