Як хлопець пана позбувся
Українська народна казка Гуцульщини

Була в одному селі дівка. І звелася вона, мала хлопчика. Але це було за таких давніх часів, що ніякі заводи ліки не виробляли. Той хлопчик підріс, став великий. Ляже він уночі спати, а рано пробудиться та й каже:

— Мамо, мені такий сон снився, що можна йти в поле, в гаї, в ліси і збирати всякого роду зілля, і варити, і слабих людей лікувати. І за то можемо мати гроші й добре жити.

Мама сказала:

— Дуже, синку, добре було би, якби це так вийшло, бо ми бідно жиємо. Мали би ми з чого жити.

Пішов хлопчина полями, лісами, поназбирував квітів усяких кольорів, приніс, порозкладав лавицею купочками. Настала ніч, та й сниться йому, які квіти до якого ліку. Він то добре собі запам’ятав та й зачав ті квіти в горщятках варити. І кожне горщятко значив: «Це від гарячки, це від паралічу, це від порубанини». І пішов село від села, лікуючи людей. І його ліки дуже людям помагали, рятували людей.

Прославився той хлопець по всіх повітах і округах. І дійшло то знання до одного пана. Пан подумав собі і сказав:

— Не може це бути, щоби такий простий хлопчина так знав лікувати народ.

І післав пан шандарів ^* пошукати цего хлопця. Шандарі відшукали його і привели до пана. І пан запер хлопця у свою кандиропу ^*. Та й чекає пан, коли в його родині заслабне якась людина, бо хоче спрактикувати хлопця.

Довго той хлопець там сидів, сидів, поки в пана захворіла сестра. Захворіла вона тифом, мало що не смертельним. Пан отворив кандиропу і сказав:

— Ходи, хлопче, сюди. Вилікуєш мою сестру від тифу, то будеш жити вільно, а не вилікуєш, то не лікарем будеш, а свині в мене будеш пасти.

Хлопець сказав:

— Пустіть мене додому, бо я не маю чим у вас лікувати. Мені треба зробити ліки. І за мною би ви приїхали, — сказав хлопець, — я не годен вертатися до вас

Зробив хлопець дома ліки, приїхає панська бричка і повезли хлопця з ліками в панський двір. І хлопець дає панській сестрі своїх ліків. І на третій день вона здоймилася з ліжка здорова. Обіймила хлопця, поцілувала і сказала:

— Простибі тобі, хлопче. Ти мене врятував від смерти.

Коли пан вздрів, що він майже мертву жінку підоймив на ноги, то сказав:

— Останешся в мене до самої смерти. Будеш лікарем.

Бо пан собі подумав, що хлопець буде лікувати людей, а пан буде за него гроші побирати та й буде багатіти. Але хлопець це зрозумів та й собі подумав: «Не дожиє до цего пан, щоби з мене багатів. Я вмію й для пана ліки зробити».

Довго держав пан хлопця при закритих дверях та все пускав по світі чутки, що в него є добрий дохтор, що він виліковує від усякої хвороби. І приїхали до пана слабі люди з усяких сторон, лікувалися у його дохтора і платили панови великі гроші. І пан збивав собі маєтки.

А хлопцева мати все плакала і вирішила йти до пана, падати на коліна й просити, щоб випустив її хлопця. Бо вона не має куска хліба в хаті і впала з сил. Прийшла вона перед панського порога, впала на коліна й просить пана:

— Пустіть на волю мого сина, бо я голодую й зовсім гину.

А пан посяг рукою в кишеню, витяг пару ґрейцарів, дав нещасній жінці і сказав:

— Іди геть додому.

Заплакала гірко жінка і радиться в людей, як має визволити хлопця з неволі. Люди радять так і сяк.

— Звертайтеся, — кажуть, — до вчених панів, бо прості люди вашого хлопця від такого пана не визволять.

Але пани всі були однакі, пан за паном тяг, а не за простою мужичкою. Відгецькували її від себе геть. Що вже жінка не наплакалася, нічого не допомагало.

А хлопець подумав та й сказав собі: «Отрую я цего пана». Заснув хлопець у панській кандиропі, і сниться йому сон, що таке зілля росте, такого-то кольору, і можна тим зіллям отруїти людину.

Приходить той пан до свого лікаря та й каже йому:

— До мене в двір приїхало шість слабих панів. Треба, щоб ти їх вилікував.

Хлопець каже:

— Чи я, пане, мало налікувався людей? Дуже багато. Приведіть мені доочно цих людей, най я їх обдивлюся, аби я знав, які кому ліки давати.

Оглянув хлопець тих панів і сказав:

— Цему панови такого ліку треба, а тому такого. Не всім однаково. А вам, — сказав він свому панови, — теж треба лікуватися, бо у вас високий тиск крови.

Виходить хлопець надвір, пан дає слугів своїх, фіру, і везуть хлопця під конвоєм по зілля. Понабирав хлопець зілля, привіз собі в свою кімнату і варить, як завше варив. Понаварював усяких: це від цеї слабости, а то від тої. А панови підобрав на погибель.

Вилікував він тих шість панів і сказав свому панови:

— І вас, пане, буду лікувати, бо ви тяжко хворієте.

Пан випив того зілля і дуже від того заслаб. Та й сказав хлопцеви:

— Давай мені другого зілля, рятуй мене. Мені стає все гірше. А хлопець сказав:

— Я буду лікувати вас іншими ліками і вилікую вас, але мені треба заплатити за всю роботу, що я у вас робив, і підписатися, що ви мене випустите з неволі. А ні, то помрете.

І пан при свідках дав йому великі гроші і при свідках підписався, що випустить його з неволі. І хлопець махом дав інші ліки і перебив ту отруту. Пан ухринув ^* і випустив хлопця з неволі. І хлопець пішов собі до свої рідної мами.

Мама дуже врадувалася. І син її лікував людей всюди. Народ радувався і благословляв доброго лікаря. І по сьогоднішній день він лікує. І я теж був щось заслаб, то він і мене вилікував.