Як циган сто карбованців виграв
Українська народна казка Буковини

Люди прийшли наймати їмаш у пана. Та й чекали надворі, доки пан поснідає. А циган приходить і питає:

— Чого ви тут стоїте?

— Чекаєм, доки пан чай вип’є. А циган їм:

— Чого ж ви не йдете пити з паном чай?

— Біжи, то він тобі дасть «чаю», — кажуть люди.

— Що, не вірите, що я буду пити з паном чай? — спитав циган.

— Як будеш пити з паном чай, то ми тобі дамо сто рублів, а як не будеш, — ти даш сто рублів нам. Добре?

— Добре.

Відчиняє циган двері до пана, а пан подивився похмуро та й каже:

— Що тобі треба?

— Пане, я хочу спитати, що такий кусок золота буде стоїти, отакий, як рука.

А пан йому:

— Прошу, прошу, заходьте в хату. Циган зайшов, а пан каже:

— Сідайте тут, коло мене. І до своєї служниці:

— Дай йому чаю та ще й рому.

Їсть циган з паном, п’є та все дивиться у вікно, щоб люди бачили, що він з паном п’є. Пан і собі в вікно дивиться. Люди дивуються: «Що ж це таке?»

Наївся циган, напився, дякує та й забирається. А пан питає:

— А де ж золото?

— Я ж не маю його коло себе. Я лиш питав, що такий кусок буде коштувати.

Пан увидів, що циган його обдурив, та й каже:

— Іди собі, чоловіче, відки прийшов, а як будеш мати золото, то принесеш мені.

Так виграв циган у людей сто рублів.