Як чоловік чорта прогнав
Українська народна казка Бойківщини

Був пан. Мав дочку. І був гарний хлопака, і хтів з його дочкою женитися. Але пан не хотів дати за нього дочку. Бо він був бідний, а то був пан, грабія. Мовить:

— Як три ночі переспиш у моїм млині, дам за тебе дочку.

— Добре.

Прийшов він першої ночі. А він був музикант. Умів добре на скрипку грати. Грає він у тім млині на скрипку, грає, приходить чорт. І каже:

— Що би ти хотів, же би-сь мене научив грати? Ану, — мовить, — дай мені, я буду грати на скрипку.

Дав йому хлопець скрипку, той пробує грати та й не виходить нічого. Та й перейшла вже дванадцята година, і чорт уже не казав, би його научити грати, утік. А хлопець йому сказав:

— На другу ніч прийдеш.

Іде другу ніч хлопець у млині ночує. Прийшов і чорт, грає, грає та й нічого не виходить. Прийшла та година, і чорт утік. І мовив йому хлопець:

— Прийдеш на третю ніч.

Прийшов чорт на третю ніч, грає, грає — не виходить у нього. Хлопецть мовить:

— Я тебе навчу грати на скрипку.

— Добре, навчи, я тебе давно просив.

Навертів хлопець у стіні дір, наробив кілків.

— Закладай тут пальці, — каже чортови.

Чорт заклав пальці, а той поприставляв кілки і поставив дошку. Так, жеби всі разом пальці потиснув. Та як ударив молотком у дошку, то зразу притиснув усі кілки. А тоді ще ліпше притиснув. Чорт мовить:

— Що хоч’ я тобі даю, лиш ня відпусти.

— Ти, — мовить, — підпишися мені, що ти підеш геть з цього млина.

— Добре.

Звільнив він чортови єдну руку, і чорт йому підписався, що до млина він уже не має діла.

— Але, — мовить, — ти мені підпишися, щоби ти не був і на багні моїм.

— Добре, я підпишуся.

І чорт і то підписав. І хлопець його відпустив.

Та й пан мусів віддати за того хлопця свою дочку. І оженився він з дочкою пана.