Як чорт людей до гріха привів
Українська народна казка Бойківщини

У давні часи люде були дуже побожні. І хліба родилися такі, що люде вже й не знали, куди дівати врожай. А чорт не мав від людей ніякої користи. І зіслав своїх слуг усюди по світі, аби тоти слуги привели людей до гріха. Хоч єдного-двох чоловік на село.

Приходить чорт до єдного господаря і проситься на ніч. Він був убраний, як пан: у капелюсі, у костюмі, при краватці — пан. Каже:

— Господарю, прийміть мене на ніч.

— Та що ж, панцю, ночуйте. Хіба мені хати шкода? Господиня подала їсти, і почали вони говорити. Питає чорт:

— Слухайте, господарю, ви багато поля маєте? А він каже:

— Є поле, не біда. І на долині, і на верху.

— То я вам буду три роки помагати, буду підказувати. Як сухий рік має бути, того року будем сіяти на долині, а як мокрий — на верху.

І так він помагав йому три роки. І дуже вони багато хліба мали.

Господар не знав, що з тим хлібом робити. А той каже так:

— Знаєте, господарю, що? Я вас пораджу. Із того хліба будем видушувати всілякі соки.

Взяв коні і став з господарем видушувати з хліба соки. Тоді дав господарю попробувати.

— Ану, господарю, попробуйте моїх соків. Які вони? Чи добрі? Господар попробував і каже:

— Добрі. Тоді пан каже:

— Закличте сюди все село. Нехай усі попробують, які ми соки видушили.

Почав чорт давати людям «соків», спочатку слабших, а потому сильніших. Люде понапивалися, стали єден другого за волосся тягати, битися. І тоді чорт каже:

— Що я хотів, то виконав. Мені сказано двох-трьох чоловік привести, а я привів на гріх ціле село.

І пішов собі «пан» додому. І відтоді є межи людьми «соки» — горівка.