Яку голову маєш, таку й платню
Українська народна казка Бойківщини

Був на селі бідний чоловік. Мав два сини. І прийшов час, той чоловік і його жінка померли, а хлопці осталися сиротами. І що ж робити? Треба шукати кусника хліба. Подалися вони до одного пана, котрий мав фільварок. І пан їх прияв на роботу. І робили вони в пана. Але молодший виконував легшу роботу і більше брав грошей, а старший тяжчу роботу і менше брав грошей. Той старший почав жалітися панови:

— Чого я беру менше грошей, а той більше за меншу роботу?

А пан каже:

— Синку, прийде час, і ти переконаєшся сам по собі, чого ін. бере більші гроші.

Каже пан тому молодшому братови:

— Запрягай коні, поїдеме в гості до другого пана.

Їдуть вони по дорозі, дивляться, зсилилися двоє собак. Пан питає хлопця:

— Що то вони роблять?

А той відповідає:

— У того гостина і в того гостина, вони оден другого тягнуть на гостину.

І та відповідь панови сподобалася. І їдуть вони далі. А там жеребець скочив на кобилу. А довкола пасеться ціле стадо коней. Пан питає:

— Що то вони роблять?

А той каже:

— Вони тут давно пасуться і вже все випасли. Кінь на коня виліз, аби далі видіти, де добра паша є. би пішли далі пасти.

І панови то сподобалося.

Поїхали вони в гості, погостювали і вернулися. Приїхали додому, а в якийсь час, дивиться пан із свого покою у вікно, їдуть фіри. Пан каже тому старшому братови:

— Іди спитай, що то вони везуть.

Вибіг він на дорогу, іспинив фіри і запитав:

— Що ви везете?

— Веземо пшеницю, — вони відповідають.

І він вернувся й доповідає панови:

— Везуть пшеницю.

— А не пиав-ись, чи на продаж возили, чи купували пшеницю?

Він каже:

— Я не питався.

Знов він побіг. Але фіри вже далі проїхали. Догнав він їх і питає:

— Ви продавали пшеницю чи куповали?

Вонив ідповідають:

— Ми купили.

Прибіг він та й розповідає панови, що пшеницю купили.

— А не питав ти, по скільки платити за центнер?

— Ні, я не питався.

— Махай знов за ними і питайся.

І він зробив ще більше дороги, бо вони на місці не стоять, а їдуть собі. Він їх догнав, а тоти люде почали з ним сваритися:

— Чого ти, дурню, до нас вчепився?

Але сказали йому, по скільки платили. Він вертається і каже то пану.

— А не питав ти, чи вони в пана якого купили, чи в держави?

— Ні.

То йди запитай.

А він уже не хоче йти.

— Вони вже й так зо мною сварилися. І хотіли мене бити. Я вже більше не піду питати.

І каже йому пан:

— Видиш, ти тепер переконався сам на собі, чому ти меншу платню береш. Якби ти був розумний, ти би був записав за першим разом про все. І ти би був вартий більшої платні. А так яку голову маєш, таку й платню. Хочеш, роби за таку гроші, а не хочеш, іди.