Гонтова могила
Легенда Поділля

На околиці села Остропіль (Сербинівка) є невеликий ставок, а понад ставком зелена, густа посадка. Вона піднімається на високу гору-могилу. Цю могилу називають Ґонтовою. Її знають багато людей, тому що часто влітку ходять сюди збирати лісову ягоду-ожину. Але не всі знають, чому так називається ця гора.

Давно це було. Пролетіла селом чутка, що з’явився в наших краях дуже хоробрий, справедливий отаман Іван Гонта — сотник надвірних козаків Потоцького. Потоцький подарував Ґонті два села, щоб мати з нього вірного слугу. Але козака це не спокусило. Він став не катом свого народу, а його вірним сином.

У 1770 р. Остропіль захопив загін повстанців під проводом Швачки. Доведені до відчаю тяжким гнітом польських панів, остропільці на чолі з Іваном Гонтою взяли участь разом з козаками у повстанні, що дістало назву Коліївщина.

Відбулась жорстока битва між козаками і шляхтичами. Оборонці на чолі з Гонтою героїчно бились з ворогом, але багато козаків загинули. А на місці битви хоронили полеглих. Кожен козак брав у шапку землі і висипав на тіла загиблих. Вони так багато насипали землі, що утворилася висока гора-могила.

Німим свідком пережитих подій і кривавих боїв стоїть на околиці гора-могила, в якій, за народним повір’ям, поховані Гонта та його козаки, і називають цю могилу Ґонтовою, хоча відомо, що Гонта похований в селі Сербах Могилів-Подільського району на Вінниччині.

Царські офіцери підступно заарештували хороброго керманича повстання Ґонту. З ним нечувано люто розправилася шляхта. За легендою, його голого посадили на розпечені штаби заліза, з живого зідрали 12 пасів шкіри, поступово відрубали руки, вуха, язик, викололи очі.

До наших днів збереглися на стародавній остропільській землі пам’ятки довголітньої боротьби українського народу за своє національне та соціальне визволення.