Дідова гора
Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Це найвища видовжена гора в квітчанському лісі. Вона своїм зігнутим хвостом вперлася в Наливайків шлях, а головою видалась на схід від лісничого ставка. З-під гори вирує джерело з холодною смачною водою.

Назва гори свідчить про те, що з давніх часів стародавні слов’яни на величезному дубові, що ріс на горі, майстерно викарбували бога — Діда. Звідси походить і назва гори.

Дід вважався охоронцем кожної оселі і був добрим богом у слов’ян і злим для ворогів. Пізніше бога стали називати домовиком, який, нібито, як не злюбить домівки, то нашле лихо. Це повір’я, як і назва урочища, дійшло до нас з глибини віків, приблизно 1300 років тому. Свідченням тому був сам дуб, вік якого сягав до 2000 років. Для зображення ідола слов’яни вибирали наймогутніше дерево. Якраз ідол і був причиною великого дупла в дубові, в яке вільно вміщалися п’ять осіб.

За багато віків дуб гнив разом з «богом», бо на великій площині, звільненої від кори, дерево було не захищене від сонця, вітру та дощу.

У 18 столітті Корсунщина відійшла від Польщі під владу руського царя. З того часу великий дуб набув нової назви — Цар-дуб.