Корчма
Легенда Поділля

Давним-давно це було. На Україну нападали поляки і татари. Вони знищували все на своєму шляху: палили церкви, убивали людей, забирали живих у рабство. Цих людей вони продавали у різні країни, особливо до Туреччини.

От одного разу напали татари на село. Воно було невелике, складалося з двох вулиць. Вороги все спалили, старих і малих дітей повбивали, а молодих забрали у рабство.

Але через це село проходив шлях з Старокостянтинова до Полонного. Тоді не було машин, а люди між собою держали зв’язок за допомогою коней. От один чоловік на прізвище Огіїв на горбочку біля прірви побудував корчму. Вона була з двох невеликих будинків. В одному люди перепочивали, обідали і чаркували. Другий будинок — це була конюшня.

Огіїв людей і коней нагодує, люди відпочинуть і їдуть підводами чи бричками далі. Ідуть подорожні і кажуть:

— Зайдемо до Огіївої корчми, а там перепочинемо і поїдемо далі.

Багатьом сподобалося це місце. Почали люди оселятися тут. Корчмар розбагатів. Побудував собі гарний будинок біля ставка, який височів над всіма бідняцькими хатами.

Люди, які поселилися тут, почали на нього працювати. І вони називалися огіївчани, від прізвища свого пана Огіївна. Поселення назвали Огіївна, згодом перейменували на Огіївці.