Незвичайний храм
Легенда Поділля

Кажуть, що колись на невеличкому пагорбі в центрі села Кучівка стояв прекрасний дерев’яний храм, складений без жодного цвяха. Хто був його зодчим — невідомо нікому. Мешканці милувались ним. До чого ж гарний був! Якоюсь невидимою магічною силою тягнув до себе, привертав дивовижною красою, витвором рук і людського мозку.

І ось одного ранку люди, вийшовши на вулицю, побачили, що церкви немає. Стали шукати, та жодного сліду. Тільки вже біля річки, де росла лепиха, було пом’ято.

Підняли голову, храм стоїть уже в Стецьках на горбу. І виблискують його гармонійно поєднані бані проти сонця, ваблячи до себе. Силует храму, спрямований у небо, видно навіть здалеку. Зумів же так стати! Ідеш у Стецьки, а він у тебе перед очима.

Стоїть і досі дерев’яний храм, зберігшись до наших днів як символ духовного багатства і краси.