Про Дейманівку
Легенда Полтавщини

Було це дуже давно. Саме тоді, коли в Україні процвітало козацтво. Мужні захисники боронили народ від загарбників, визволяли товаришів із турецького полону. За відвагу і безстрашність у боях безрідного козака Деймана цариця нагородила наділом землі. Поїхав він на баскому коні вибирати місце, де заснує рід свій. Не день і не два блукав козарлюга лісами, степами, болотами. Уже і кінь стомивсь, а Дейман ніяк не міг місце нагріти. Якось ніч застала його в непролазних хащах. Куди не поткнеться річка. Вирішив заночувати.

А вранці прокинувся серед буйних трав від пташиного щебету, плескоту риби в річці, І так йому добре і затишно стало.

— Ось тут і буду я жити, — сказав Дейман.

Цю незайману землю з чотирьох сторін оточували дрімучі ліси, немов велетенський змій, кільцем охопила повновода річка. Тут, на березі, побудував першу землянку козак. Привіз собі дружину, запросив товаришів, заснували вони селище.

А згодом нащадки Деймана перебрались вище, побудували хати-мазанки і назвали село Дейманівка.