Українські легенди

Про Льодник
Легенда Чернігівщини

Колись в нашому селі поширеним промислом було рибальство. Професія рибалки на той час була вигідною. Їм видавали сітки, неводи для ловіння риби. З улову він міг взяти риби й додому, але в певній кількості. Так і сім’я рибалки

не голодувала.

Десна була на рибу багатша, ніж зараз і, щоб зберігати її, треба було

морозити. Тому зробили погреб, в якому знаходився лід і там тримали рибу для продажу. Хоч погреба вже давно нема, та назва Льодник живе і досі.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

28. Про Льодник. Записано в Морівську Козелецького району від Степанчука ІванаСтепановича (1945) 2008 року.