☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські легенди

Про Роблену
Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Колись давно, більш як триста років тому, ще за часів Гетьманщини відбувалися ці події.

Наше село Коломиці було розділене на праву і ліву частини довгим яром з широкими долинами. Тоді ще через ці долини не можна було ні проїхати, ні пройти, бо скрізь було болото. В часи, коли було козацтво, не було телефонів тому? щоб якось сповістити про наступ ворогів створювали вежі, на яких були смолоскипи. І от коли ворог наступав, ці смолоскипи запалювали, огонь бачили інші козаки і надходили на поміч. Такі вежі були по всіх селах, по всій Україні.

Біля нашого села теж була така вежа. 3 її будовою зв’язана дуже цікава історія. Біля нашого села козаки рішили створити штаб. Цей штаб вони висипали шапками, У козаків були шапки продовгувастої форми. Саме ними козаки набирали землю і висипали вежу. Тоді ж і пішов звичай хоронити козака, засипаючи могилу землею, яку наносили шапками.

А вежу цю назвали Робленою. Коли один раз турецьке військо розгромило козаків і нашу Роблену, люди почали тікати хто куди. З лівої частини Коломиць виселилось майже все населення. Тоді й назвали те маленьке поселення, що осталось, Старосіллям. Старосілля означає старе поселення. А права частина так і називається Коломийці.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

72. Легенда про Роблену. Записано в смт. Старосілля Смілянського району від Кухоль Михайла Даниловича (1943) 2009 року.