Про сестер
Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Шумлять могутнім гіллям осокори, тополі, дуби і клени у нашому парку. А це ось з одного гнізда три осики — три сестриці білобокі, їм давно за двісті років, невідомо відколи їх називають „три сестри», а може ці сестри Віра, Надія й Любов?

Із покоління в покоління розповідається легенда про долю сестер, які, щоб не віддатись на наругу осоружним панським посіпакам, взявшись за руки, звелися в небо могутніми осиками.

Давно це було, ще за кріпаччини лихої, а може й раніше, коли Катерина цариця людей вільних у кріпацтво навертала. Давно то було, а пам’ять людська міцно тримає все...

Жили в селі біля самого лісу три сестри. Гарні були дівчата, всім взяли: і красою, і серцем добрим, і розумом ясним. Приїхав в село пан, та такий жорстокий, що все навколо тремтіло, побачивши його. Люди низько схиляли голови від горя. Одного разу пан їхав на полювання і побачив красунь-сестер. Він вирішив зробити їх своїми коханками. Почав засилати своїх слуг, запрошуючи до себе на бенкет.

— Не бути цьому, —гнівно відказали дівчата.

Раз, другий, третій. Пан наказав силоміць привести дівчат у свої хороми. Оточили гайдуки хатину вдови, кинулись сестри через вікно і втекли в ліс, але сила польська велика, наздогнала дівчат.

— Підете до пана самі чи силою вас волокти?

— Не підемо, —гордо відповіли сестри.

Наказав старий прив’язати дівчат до дерева на ніч, щоб за ніч подумали. Вили серед ночі вовки, повзали гадюки клубками.

— Краще осикою стати, ніж бути панською, —сказала старша сестра.

Не встигла сказати, як довгі коси зрослися з землею, тонкий стан дівочий перетворився в осику.

— Візьми нас з собою, —сказали сестри. І зрослися три осики, здійнялися у височінь, як пам’ять про вірність, людську надію і любов.

Стояли три осики, три сестриці не одне століття.

Йшли роки. Велика буря знялася в 1975 році. Не витримала одна осика, підмили води корінь, обламали вітри гілля, з стогоном повалилась на болото. А в 1982 році впала і друга осика. І стоїть тепер одна сестриця, розповідає звіру і птиці, розповідає і людям цю історію.