Роби добро — добром вернеться
Легенда Поділля

Колись у давнину жила в одному селі дівчина. Ніколи на неї хлопці не звертали уваги. Одного разу вона врятувала дитину, але обпекла собі лице.

Кожного ранку дівчина виходила на вулицю і йшла до струмка, який був за селом. Кожного разу, коли вона приходила до струмка, то лила сльози, думала про своє нещасне життя, про те, що, врятувавши дитину, в неї стало некрасиве лице.

І коли вона плакала, то одна її сльоза впала у струмок, в якому була чудодійна вода. Коли дівчина нагнулася до струмка, щоб вмити лице, і раптом у віддзеркаленні води побачила, як її опіки почали зникати. У неї лице стало таким, як до пожежі. І ця дівчина була найкрасивішою у селі. А це говорить про те, що коли зробити добро, добром тобі й повернеться.