Сільський млин
Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Ось яка легенда існує про Веселокутський млин. Млин у Веселому Куті був побудований в кінці XVIII століття.

Жив чоловік на ім’я Сидір. Він мав брата Прокопа, який був одружений з німкенею. Щоб молодята не бідували, родичі дружини з Німеччини побудували їм млина. У ньому мололи борошно високої якості і дерли крупи. Возили сюди мливо із Маньківського і Звенигородського районів. Прокіп дуже розбагатів. Під час революції у селі розвелося багато банд. З одної сторони села — одні, з іншої — другі.

Одного разу по хаті Прокопа хтось відкрив шалений вогонь. Але його було попереджено про напад, і Прокіп із сім’єю утік. Та більше він не повертався у рідне село. А млин перейшов у владу держави.

Млин працює і досі. Розташований він на березі річки Гірський Тікич. Рушійною силою всіх механізмів була вода. Для його постачання водою від Тікича, вище млина, був прокопаний канал й поставлено заставки. За потребою рівень води в каналі регулювався. Заставки часто розмивала веснянка, і люди глиною та конячими кізяками заробляли діри. Десь у середині 70-х років їх прорвало останній раз. Так заставки більш ніхто і не ремонтував. Канал пересох. До млина підвели електричний струм і поставили двигуна. А місце, де вода прорвала греблю, стали люди називати Опустом. «Вода опустилася», — казали вони.