Шукаю роботу
HTML CSS JavaScript розробник
Українські легенди

Червона калина
Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Легенда каже, що калиною ставала моша — жінка, яка приймала пологи. За великі труди Бог її ще раз деревом пускав на світ, щоб вона ним радувала. Коли помирала моша, біля її хати садили калину, аби не переводився рід. З тої калини плодів не ламали, ті плоди мали пташки дзьобати та дівчатам у Господа щастя просити.

Якщо дівчина чи жінка не дочекалися жовніра з війни, то край дороги чи коло води садили вони калину, що символізувала собою вічне чекання.

Якщо дівчина виходила заміж, а інший хлопець за нею побивався, то, коли її виряджали до вінця, він приходив з кетягом калини, щоб показати, як йому гірко. Дівчина ту калину кидала через хату (або давала боярам те зробити). Боярин кидав і казав:

— Нехай та біль зникне, як оця калина.

В інших селах молода клала калину під праву ногу, розтолочувала навхрест, а хлопець давав їй червінець, мовлячи:

— Я тобі червінець, а ти мені — моє серце...

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

35. Червона калина. Записано в Жашкові Жашківського району від Хилько Надії Федорівни (1930) 2008 року.