Як виникли Пруси
Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Чоловік зупинився над річкою і, присівши навпочіпки, зачерпнув пригорщею води. Довго пив, важко переводив подих. Напившись, замислився..

Довгий тяжкий шлях позаду. А куди йти далі? Знову до бузувіра пана в рабство? Ні, цього не буде! На другий день сорокалітній Ярема Прус почав копати собі землянку над самою річкою. Так потекли дні. Інколи втікач на кілька днів залишав своє житло і пускався в мандри. До кінця літа Прус мав уже дві овечки, а на галявині в лісі стояло кілька колод, навколо яких весело дзижчали бджоли.

Навесні засіяв чоловік ділянку гречкою і ячменем. Ловив рибу, збирав у лісі гриби та ягоди. Трохи нижче по течії річки жив старий Богун, який зробив на річці загату. Обоє чоловіків полювали на дичину, якої було сила-силенна.

Якось пізно вночі Ярема Прус почув притишений гомін, чоловічі й жіночі голоси, рідну українську мову. Це були такі ж, як і він, втікачі. Зрадів людям господар землянки. Через кілька хвилин Ярема гостинно пригощав мандрівників бджолиним медом і гречаниками.

Далі селяни не пішли, а залишилися жити з Прусом по сусідству. З’явились нові землянки, а хто й мазанку звів. Річку втікачі на честь Пруса назвали Прусянкою, а її притоки — Молодецька й Чубова. Прусянка впадала в Тясмин. Там, де впадала притока Чубова в Прусянку, було селище Редчине. її жителі виробляли глиняний посуд. Сліди цього — викопні рештки грубих черепків, які знаходять біля хутора Лука.

Поселення редчан було зруйноване кримськими татарами, молодих селян забирали в полон, малих дітей і старих вирізали. Тільки декому вдалося сховатися в лісі. З таких втікачів був Забожан Лаврін, який розповідав, що його жінку забрав татарин, а його самого хотів зв’язати, та йому вдалося вирватися і втекти в ліс. В лісі зустрів таких, як і сам, втікачів. Вони разом шукали нових, закритих від татар місць для нового поселення. Так по річці вони натрапили на Прусову землянку. Залишилися жити поруч з Яремою, бо місце було зручне: навкруги ліс, річка, добра земля.

З часом поселення розросталося, його жителі заселяли все більше місця. Від перших поселенців названі були цілі кутки: Дригина, Забожанівка, Остриківка, Забоївка, Кузубівка, Сиктинівка, Корхове.

Так в 17 сторіччі виникло село, назване на честь Яреми Пруса Прусами. Мальовнича місцевість, річка, ліс — все було благодатним для існування людини.