Як виникло урочище Ярок
Легенда Поділля

Було це дуже-дуже давно. Після французької війни у нашому мальовничому селі залишилася одна сім’я французів. У них народився син.

Пройшло багато років, син виріс.

В другій частині села жили козаки. В сім’ї одного козака була дуже вродлива дівчина, з довгою-довгою косою і чорними, як вуглинки, очима. Вона дуже гарно співала козацькі пісні. Син француза всім серцем покохав найчарівнішу козачку в селі. Але проти їх одруження були батьки дівчини. Вони не хотіли зятя француза, адже за козацькими звичаями дівчина повинна вийти заміж за козака. Але юнак з дівчиною дуже міцно покохали одне одного і батьки нічого не змогли вдіяти та й змирилися з рішенням дітей.

Поблизу неглибокого яру, на вільних землях, з чудовою природою побудували їм триповерховий будинок.

Пройшов не один вік, але такої споруди вже більше не було у нашому селі. І лише час від часу на місці того будинку вириваються величезні цеглини, а народ зберігає та передає до цих пір від діда до батька, від батька до сина легенду про вірне кохання француза і козачки .

Сьогодні нащадками давнього французького роду є в нашому селі рід Шаповалових.