Як упізнати відьму
Українська легенда

Один старець повчав, як серед жінок розпізнати відьму.

«...Відьму можна пізнати по тому, що як станеш її топити, то вона не потоне. Якось в одному селі, за Дніпром, тижнів зо три не було дощу. От і почали топити баб, про котрих говорили, що вони відьми. П’ятеро потонули, так їх гаками повитягали і ледве до життя повернули. А троє — не потонуло, хоч руки й ноги у них були позв’язувані.

Стали їх допитувати, так одна й визнала:

— Що ж, панове громада, лазила я догори ногами на дах, так ото наскільки забачила світу, на стільки й голоду напустила.

А друга теж визнала, що лазила так, як і перша, і скільки побачила світу, стільки одібрала молока. А третя визнала, що сиділа в болоті на чаплиних яйцях та вже через те стільки заподіяла зла, що вже й не збагне.

Відьма не ходить туди, де є домовик — він її зараз укладе. Ще вона боїться собак-ярчуків, осикової борони і взагалі осикового дерева, г Оце ще був випадок, коли один чоловік побачив крізь борону, що відьма доїть корову, та до неї з ломакою. А вона:

— Сядь, Гордію! — Він і сів.

— Сидиш, Гордію?

— Сиджу.

— Ну й сиди ж.

Сидить той Гордій до півночі, сидить і за північ. Уже і світ, а він сидить; уже й опівдні а він сидить. Доти сидів на одному місці, поки не прийшла відьма та не звеліла йому встати