Шукаю роботу у Луцьку чи дистанційну як веброзробник HTML CSS JavaScript
Українські оповідання

Болото Смертка
Народне оповідання Чернігівщини

На шляху сім верств од Чепельова розкинулось слобідка Іванівна, шо належала полковнику Івану Скоропадському. Після його смерті вона перейшла у спадщину двоюрідним братам Івану, Якову і Петру. Іванівна нараховувала 19 дворів.

В одному з цих дворів жила селянська сім’я, в якій росла дівка Маряна. Роботяща, до всього здатна, і по гриби, і на городі, і всім помагала. Кругом села ріс ліс, а з другого боку було болото. Воно тяглося від Іванівни до Гур’ї.

Якось Мар’яна пішла на болото нажати трави на купинах. Трохи не туди ступила і попала в трясовину. Просиділа там цілі сутки і все кричала:

— Ой, моя смертка прийшла!

Люди почули крик і спасли Мар’яну. А болото з тогоч асу почали звати Смерткою.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

5. Болото Смертка. Записано в Іванівці Борзнянського району від Василькової Ксенії (1934) 2008 року.