Весільний обряд Кирилівки
Народне оповідання Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Наступили м’ясниці. В кого є парубок, що треба його женити, посилають батько й мати старостів до тих людей, у кого є дівка на виданні. Батько й мати парубка просять двох жонатих чоловіків бути старостами. Дають їм хлібину, пляшку горілки, і вони разом з парубком ідуть до тої оселі, яку вибрав батько, відповідно і свататимуть цю ж дівку.

Старости приходять в хату, розказують, чого прийшли, ставлять на стіл пляшку та хлібину. Батько й мати дівки запрошують гостей до столу, дівка стає коло печі і колупає пальцями комина, поки мати ставляє трапезу на стіл та домовляються. Під час вечері батьки цікавляться, якого парубок роду чи є в нього господарство. Якщо батькові підходить цей парубок, запрошують до столу і дівку. Батько пропонує доньці йти за парубка заміж. Після вечері, коли й дівка погоджується вийти заміж, вона перев’язує старостів рушниками, а парубка платком. Після цього обряду вважають, що парубок та дівка засватані.

Після сватання батьки парубка приходять на змовини, беручи з собою когось з рідних, дві особи та парубка і домовляються і призначають на яку неділю буде весілля. Готуються до весілля обидві сторони, купують подарунки, готують продукти та горілку.

Після останньої неділі перед весіллям в понеділок весільна мати вчиняє тісто на шишки, зве сусідів, близьких та родичів на шишки. Люди сходяться, ліплять шишки та співають:

Якщо багато роду, молода чи молодий починають просити на весілля з середи. Молода просить в старші дружки дівку — сестру або подругу, молодий — парубка в бояри.

Старша дружка приходить в середу рано, заквітчує молоду, щоб вся голова була заквітчана, надіває багато стрічок, вишиту сорочку, рясну спідницю, підперізує червоним рушником, краї якого розстелені спереду вниз на рівні з спідницею. На праву руку надіває теж вишитий або червоний рушник. Дружка теж так одягається, лише на голову одягає вінок, а в руки бере платок з шишками. Молода стає посеред хати, підходять батько й мати, молода кланяється три рази та просить, щоб благословили на мир Божий вийти. Батьки відповідають, що Бог благословить.

Виходить з хати та йде на друге село, кого зустрічає, повинна поклонитися низько та поцілувати кожного зустрічного, до кого ж входить в хату і просить на весілля, теж кланяється, цілує всіх, а потім говорить:

— Просили батько й мати, і я прошу, щоб приходили до нас на весілля.

Якщо родичі далеко живуть, то просить і на корогви.

Просять на весілля до суботи. В п’ятницю після обід просить дівчат в дружки. В п’ятницю ввечері весільна мати вчиняє тісто на коровай. В суботу рано весільна мати просить сусідів до хати, говорячи:

— Прошу покірно, приходьте сьогодні на коровай.

Сусіди швидко впораються, беруть в вузол борошно чи яйця та поспішають на коровай, входять до хати і співають:

Посходились коровайниці. Весільна мати просить двох жінок, що мирно живуть в сім’ї, щоб замісили тісто на коровай. Жінки беруть діжу з тістом, висипають тісто в дерев’яні ночви та місять. Замісивши тісто, накривають полотняною скатертиною, щоб підійшло.

Тим часом молода з дружкою збираються йти по дівчат-дружок. Підійшло тісто в ночвах. Дві старші коровайниці виложують тісто на стіл, кругом якого стоять коровайниці, розривають його на шматки, дають кожній коровайниці, щоб вимішувала. Дві старші коровайниці ставлять діжу, ложать на діжу кришку, посипають борошном та житом. Ліплять коровай. Розкачують корж, ложать його на цю кришку, посипану борошном та житом, на корж виробляють паляницю та співають:

Ліплять шість вареників з сиром або вишнями та ложать кругом паляниці, та знов накривають коржем. Потім розкачують пояс, щоб був цілим, не розрізаним, підперізують коровай. На верх роблять велику різану шишку. Заплітають вінок з шишок та голубців. Коровайниці співають:

Весь коровай уквітчують шишками та голубцями так, щоб не було ніде пустого місця:

Коли закінчили уквітчувати коровай, ліплять качки матерям, ворони —батькам, курені — дідам, кужіль — бабам на подарунки. Ліплять ще два лежні, щоб положити на столі під гільцем, ще круглий калач, щоб брати на частування в понеділок, та кожній коровайниці по шишці, в знак того, що вона була на короваї.

Якщо з тістом вже все готово, кухарка просить молодого чоловіка, щоб піч вимів, дає йому довгий віник, а коровайниці співають:

Потім старші коровайниці несуть коровай до печі, куховарка ложить на дерев’яну лопату та садить в піч все, що поліпили:

Коли все тісто посадили в піч, коровайниці беруть діжу, піднімають на руки, носять кружка, підбивають діжою стелю та співають:

Потім наливають в миску води, умивають одна одну, цілують та прикрашають, щоб кожна діждала такого діла. Потім беруть кропило в миску води, виходять з хати, йдуть на город. Старша коровайниця кропить кожну деревину, всі підв’язують дерево перевеслами та співають:

Підв’язавши всі дерева в садку, викидають миску з кропилом на дерево, щоб сіялось. Коровайниця виносить графин горілки, чарку та миску з закускою — капустою. Після того як вип’ють, старша коровайниця вилазить на дерево та чіпляє графин з горілкою на вершок. Йдуть до хати співаючи:

В той час чоловік, що піч вимітав, вилазить на дерево, дістає графин з горілкою та несе туди, де грають музики та танцюють коровайниці, обтрушуючи борошно. Він віддає їм горілку, вони у відповідь:

Тим часом молода зі старшою дружкою, зібравши дві-три дружки, починають співати:

І так біля кожної хати дружки. Зібравши всіх дружок, а їх брали від десяти до двадцяти чотирьох, йдуть до молодої та співають:

Дружок брали парне число, щоб молодій не було пари, адже її пара молодий.

Молода з дружками заходять до двору та починають співати:

Коло дверей у хату зупиняються та дружки співають:

Мати й батько виходять на поріг з хлібом, запрошують дружок та коровайниць до хати. Коровай та все, що пекли, з печі вже витягли. В цей час приходить молодий з боярином, забирають молоду з дружками на «дівич-вечір». Мати й батько садовлять всіх за стіл, після коровайницям дають по шишці, а молодий забирає молоду з дружками і веде до себе на гуляння, виходячи, співають:

Ідуть дорогою тихою ходою. Люди виходять з дворів подивитись на молодих, молодий та молода низенько кланяються людям, дружки співають:

Підходять до двору молодого та співають:

Музики виходять з двору, люди, що є в дворі, теж виходять та зустрічають молодих з дружками. Молодий та молода підходять до хати, біля якої стоять батько й мати з хлібиною, молоді кланяються, а батьки запрошують до хати. Дружки співають:

Дружки йдуть танцювати, а молоді заходять до хати, цілують батьків. Накривають на стіл, запрошують дружок до столу, ті співають:

За щастя молодих, за їх долю та здоров’я пригощаються та співають:

На перший стіл для дружок готували такі страви: холодець, капуста проолієна, огірки, жарке, затірка, вареники з сиром, ряжанка. Після ряжанки дружки співають:

Дружки виходять з-за столу, дякують та йдуть танцювати. На дівич-вечір сходиться багато людей: парубки й дівчата, літні люди й старі. Хто танцювати, а хто вибирати пару для своїх синів. Танцюють всі до самого вечора, молода й молодий стоять біля музик, їм танцювати не можна. Вони танцюють лише раз, до них виходить танцювати ще пара, а решта стоять. Ввечері батько й мати запрошують до вечері. Дружки заходять до хати та співають:

Молодий та молода заходять у хату, сідають за стіл. Мати подає решето з калиною, овесом, волотки та стружки, нитки та ножиці, ставлять гільце. Старша дружка в’яже велику квітку з калини і овесу, прив’язує на вершок до гільця, всі дружки співають:

Всі дружки в’яжуть квітки та кидають в решето та співають:

Мати забирає решето з квітками, завтра квітчатимуть гільце свашки і світилки, як убиратимуться за молодою. Дружки співають:

Куховарки пригощають дружок, ставлять страви на стіл: капуста, огірки, холодець, капусняк, вареники з печінкою, пиріжки з маком, кисіль.

Як поїли кисіль, дружки встають, дякують за вечерю і, йдучи додому, співають:

Молодий з боярином проводять молоду з дружками на пів дороги та повертаються назад, а молода з старшою дружкою веде дружок до своєї хати, по дорозі співають:

Дружки й молода заходять в двір до молодої . Батько й мати запрошують до хати, сідають за стіл, мати подає решето з квітками калини, барвінку, овесу, стружок. Дружки в молодої заквітчують гільце. Мати під гільце ложить два лежні, дві ложки зв’язані стрічкою і четвертину горілки на частування на понеділок. Дружки вечеряють і розходяться додому, молода скидає з себе все вбрання та лягає спати.

У неділю вранці старша дружка приходить раніше, одягає молоду та йдуть по дружок, приходить молодий з боярином та збираються йти вінчатись до церкви. До церкви йдуть не співають. Біля церкви заспівали:

Заходять у церкву,повінчалися, виходять з церкви, мати посипає молодих житом і грішми, щоб добре та довго в достатку жили. З церкви молодий веде молоду з дружками до себе додому на обід, дружки співають:

Приходять всі до молодого до хати та співають:

Батьки запрошують до хати пообідати, молода з дружками пішла додому, а молодий готується зі своїм причетом їхати кіньми по молоду. Свашки та світилки заквітчують гільце, мати молодого готує поїзд, збирає рід: дві дружки, щоб коровай ділити, свашок, світилок, боярів. А старшій свашці мати доручає подарунки батькам та рідним, старша світилка тримає світильник з чепчику, свічку, в яку мати суче гніт, міряючи молодому від шиї до пояса, нижній край скручує у бублик. Боярів беруть 6-10, але така кількість, щоб молодому не було пари, за парою він їде. Молода приходить від молодого з обіду, з дружками заходять у хату, співають:

Мати ставить стільця, ложить на нього кожуха, молода сідає, підходить до неї брат і починає розплітати косу. Дружки співають:

Брат виплітає стрічку з коси, віддає сестрі або племінниці, молода розплетена до того часу, поки молодий не забере додому. Молода встає з стільця, на якому сиділа, на її місце по черзі, хто швидше, той перший заміж вийде. Після цього молода з дружками сідає за стіл, куховарки ставлять на стіл обід. Пообідавши, чекають на молодого, співають жалісливих пісень, щоб молода погорювала за дівуванням:

Батько наливає по чарці дружкам, а вони співають:

Якщо в молодої помер батько, то співають:

Мати й батько молодого готуються випроводжати поїзд, кого домовились зібрали, посадили за стіл, пообідали, мати рахує людей, щоб молодому пари не було, він їде за парою. Встають, мати дає молодому хлібину, замотану у платок, боярин бере гільце, світилці мати дає світильник, в якому свічка та дерев’яний хрестик, старшій свашці — подарунки, платки, рушники. (На змовинах домовляються кому дарувать) Качки, борони, курінь, кужіль, шишки забирають свашки, боярин бере пляшку горілки, кидає туди гірку перчину для дружок на ворітну. Виходять з хати молодий з боярином перші, тоді світилки й свашки, мати посипає житом, щоб синові добре жилося. Свашки й світилки співають:

Під’їжджає поїзд до двору молодої, на воротах парубки ставляють стіл, ложать на стіл паляницю, грудку солі та відро води. Молодий з боярином підходять до столу, вітаються, за ними підходить весь поїзд, що приїхав з молодим. Молодий торгується з парубками за викуп за дівку. Спочатку загадують багато, тоді зменшують, але стоять довгенько. Свашки і світилки співають:

Дружки поспівали жалісливих пісень, починають виглядать молодого та співають:

Як сказали дружкам, що приїхав поїзд, співають:

Тим часом на воротах молодий і дві дружки сторгувались з хлопцями за ворітну (3, 5, 10 літрів горілки )Виливають з відра воду, що стояла на столі на воротах, свашки подають дружкові горілку, той виливає у відро та ложить гроші на закуску. Викупили на воротах молоду, хлопці приймають стіл, молодий з причетом ідуть до хати, свашки співають:

Батько й мати молодої виходять з хати з хлібом, кланяються та просять заходити до хати. На порозі до хати стоїть брат молодої з качалкою та не пускає молодого, просить викупу, грошей. Дружки з хати співають:

Викупив молодий молоду, заходять у сіни дружки та співають:

Мати молодої підносить світилці свічку, ставляє у світильник, боярин світить свічки в світильнику, щоб горіли поряд. Заходять всі в хату, мати молодої підносить рушник та прив’язує молодого за руку, бере за рушник і веде поза дружками за стіл, дружки встають, співають свашки:

Дружка по лаві підводить молодого до молодої, але і тут сидить брат із макогоном, теж продає сестру, теж вимагає грошей. Коли молодий викупить молоду, сідає коло неї, світилка з світильником сідає коло молодого, потім решта світилок, свашки, бояри перед столом. Боярин ставить гільце на стіл перед молодими. Дружки співають:

Якщо молодий не цілує молоду:

Бояри підсміюються з дружок, а вони співають їм:

У молодої приколоті два вінці. Дружка один відчіпає. Підходить сестра молодої з голкою та ниткою, дружка дає сестрі вінець, старший боярин свою шапку надіває молодому, а молодого шапку віддає сестрі молодої, щоб пришивала вінця.

Сестра пришила вінця, вділа шапку собі на голову та держить, щоб бояри не відібрали та співає:

Молодий встає, на тарілку ложить гроші та стрічку, свашки — шишку та чарку горілки. Сестра випиває горілку, забирає все з тарілка та співає:

Тим часом батько та мати пригощають гостей, спочатку молодому й молодій, потім всим гостям, приказують добра й щастя молодим. Пообідали, встає старша свашка та примовляє:

Вони підходять, свашка ложить на тарілку батькові сорочку, борону і чарку горілки, дає подарунки. Батько приказує молодим добра, дякує сватам. Матері подають качку, матерію на спідницю або гарний платок. Хрещеним батькам, дідам — курінь та четвертушка горілки, рушник. Бабам — кужіль та платок, братам — рушники, сестрам — платки. Дружки співають:

По закінченні дружки просять у боярина горілки:

Дружки співають, другий раз просять горілки з перцем та шишок. Боярин бере горілку з перчиною, що привіз з собою, частують дружок: боярин наливає горілки з перцем, а свашка ложить на тарілку шишку. Боярин подає та примовляє до кожної дружки, щоб та випила та була червона, як перець у горілці, та й заміж швидше вийде, бо хлопці задивляються на дебелих та червонощоких дівок. Як здорова та червона, то добре робитиме. Дружки співають сватам:

Мати готує дарувати сватів. Дає молодому платок, щоб як привезе молоду додому, зав’язав їй голову. Дарує світилкам та свашкам платки, двом дружкам дає рушники. Боярам носові платочки. Дружки співають:

Рідні беруть решето, сіють коло свашок та бояр і співають:

Свати кидають у решето гроші. Мати обдарувала сватів, дружки просяться з-за столу та співають:

Встають та виходять танцювати. Світилка тушить свічки, а світильника накриває платком та з рук нікому не віддає сторонньому. Молодий та молода також виходять до музик, вони не танцюють, стоять, щоб на них дивилися. Молода може один раз потанцювати, але не крутитись. До неї виходить ще одна пара, більше не можна. Поки всі танцюють, родина молодої зве сватів і боярина, щоб викупляли придане, що наготувала мати. Жінки: родичі та сусіди — сідають на скриню, тримають подушки, зв’язані в рядно на скрині, та співають:

Боярин наливає всім по чарці, свашки дають закуску та викупляють скриню з подушками. Два дружки і бояри виносять скриню і подушки на підводу і дружко з візничим відвозять придане до молодого додому, потім знову приїздять.

Погуляли на музиках до вечора, батько й мати просять всих до столу. Дружки збираються та співають:

Батько й мати виходять на поріг з паляницею, кланяються і запрошують до хати. Всі заходять та сідають. Батько наливає усим по чарці, вечеряють. Мати запрошує двох дружків за короваєм. Вони йдуть у комору, мати перев’язує через плечі рушниками, Стелить одному рушник на руки, ложить коровай, зверху ложить ще один рушник. Дружки підходять до людей, до столів і промовляють:

— Староста, пані підстароста, благословіть молодим коровай розділить.

Батько й мати відповідають:

— Бог благословить.

Ложать коровай перед молодими, ножем хрестять шишку, ту, що зверху, вирізає, ложить на тарілку, перерізає на четверо, дає молодій, молодому, батькові та матері.

В цей час боярин нахиляє гільце до старшої дружки, щоб на вершку гільця зломила квітку з калиною та овесом, дружка ламає її та віддає молодій, та ложить в платок квітку, шишку з короваю. Гільце приймають і на те місце ложать коровай.

Після того, як дружко вирізав шишку та розділив її, дружки з короваю розхвачують шишечки й голубці. Потім дружко ріже коровай на маленькі кусочки на тарілку, а інший носить та роздає всим, що сидять за столом та в хаті:

Обділив дружко всих, що в хаті, бере тарілку з кусочками короваю та виносить з хати до музик, там теж роздає людям, що прийшли подивитись на весілля та потанцювати. Дружко дорізує хліб до спідки, дружки співають:

Дружки беруть спідку та виносять музикам, музики беруть її та дякують дружкові. Той повертається в хату та сідає за стіл, а дружки встають з-за столу та співають:

Виходять, боярин встає, всих дружок випускає, а старшу дружку викуповують дружчині батько й мати.

Жінки, що прийшли гуляти на весілля, співають:

Поїли свашки і всі свати дружчину. Старша дружка встає з-за столу, боярин проводжає її, всі виходять. Батько й мати випроводжають доньку. Мати дає дочці та зятеві благословення: Матір Божу, Спасителя в рушниці та виходять разом з хати. Молода прощається з батьками, дякує їм за все:

Молода з молодим ідуть попереду з хати, боярин забирає гільце. З світилкою йдуть за молодими, а за ними решта:

Молодий та молода сідають на сани чи віз, за ними всі на другий, як не вміщаються, ідуть та співають:

Батько й мати молодої випроводили молоду та запрошують людей, що прийшли на весілля до столу. Батько наливає горілку, мати з куховарками накривають на стіл. Люди п’ють, гуляють, співають весільних пісень батькові та матері.

Повечеряли, випили та співають народних українських пісень, танцюють шуткують, гуляють за північ. Молоду привозять до двору молодого та співають тих пісень, що й дорогою:

Люди, що посходились гулять до молодого на весілля, ждуть молодого та поїзда на воротах, перев’язують валом вхід до двору в рядів 5 аж до верху, ложать у воротах купу соломи. Її запалюють, щоб молодий молоду переніс через вогонь, або обоє стрибають через вогонь. Всі свашки, бояри розгортають жар на воротах та заходять до двору. Підходять до хати молоді з благословенням. Батько й мати виходять з хлібом, запрошувати молодих у хату. Свашки знов співають матері:

Молодий та молода ложать благословення в скриню, самі сідають та всих людей батько запрошує за стіл, ділять коровай молодого. Молоді повечеряли, йдуть у комору розквітчувати молоду. З ними йде сестра молодого чи невістка, чи тітка на допомогу. Молода стрічки та квітки віддає сестрі, а якщо немає, ложить в скриню. Коси закручує, свекруха виносить їй очіпок, молодий одягає молодій його на голову, а зверху зав’язує платком, що її мати дарувала. Виходять молоді в хату, а жінки за столом співають:

Молода невістка не повинна вже сідати за стіл, люди гуляють та веселяться, а вона допомагає свекрусі та куховаркам посуд приймати. Як добра свекруха, то скаже, щоб ішли спати до сусідів чи до своїх, бо дома нема як. Рано невістка повинна встати найперша, умити батька та матір, утерти своїм рушником та злить усім, хто в хаті є, рушник свій повісить на кілочок, благословення повісить на стіну над столом, надіть на нього вишитий рушник, стіл застелити своєю скатертиною, попідмітати у хаті. Годин на 10 люди приходять на частування.

Від молодої мати й батько посилають молодій раненько снідати. Вони йдуть та співають:

Марію ховають, а її рідні шуткуючи питають, що чи не заблудила качка до вас, бо ми по сліду сюди прийшли. Їм відповідають, що її не бачили. Рідні шукають, знаходять десь там на печі чи за грубою, садовлять гостей за стіл, поснідали та йдуть додому. Якщо молода заслужила, молодий у понеділок вранці надіває їй червону стрічку на голову.

Люди сходяться снідати, а молоді готуються частувати: беруть графин, перев’язаний червоною стрічкою та калини гілка, ставлять на тарілку дві чарки, У молодого наливає молода, а в молодої навпаки. Почастували в молодого, їдуть до молодої. Молода в стрічці, 4-х літрова пляшка горілки обв’язана калиною та стрічкою. Мати молодого дарує жінкам платки, чоловікам — рушники. Випроводжають молодих дякувати за молоду і частувати до її рідних. Ідуть молоді, боярин, свашки та співають:

Приносять свашки до сватів і половину калача (половину порізали, як частували), у молодої ріжуть і лежні, що лежали під гільцем. Частують. Після частування мати дарує людей. На частуванні співають:

Після частування молоді вертаються до молодого, а люди виходять з хати. Музики грають та збираються в ліс чи садок, чи до берега вести журавля та співають:

Приходять до дерева, що призначили зрізати. Чоловіки несуть пилку, сокиру. Одна жінка вилазить на дерево з графином горілки, наливає та п’є. Чоловіки запалюють факел, одні ріжуть дерево, інші підсмалюють жінку, інші співають українських пісень, музики грають, пританцьовують. Падає зрізане дерево, ловлять жінку з горілкою, вона усіх частує. Чоловіки розрубують дерево, щоб вистачило всим тягти чи нести до хати по гілляці. Несуть дерево до хати, кладуть серед двору, ріжуть на дрова, несуть куховарці до печі, жінки підходять до хати та співають:

Мати чи батько виходять з хлібом на поріг, запрошують гостей до столу. Сідають за стіл, п’ють, їдять, співають різних пісень. У вівторок зранку сходяться на циганщину, снідають, перевдягаються у молодого й молоду, у цигана та в циганку, вибирають кошову та йдуть до тих, хто не прийшов на циганщину. Інколи люди навмисно не приходять, щоб їх поциганили. Хазяїни пригощають циган, дають курку чи м’ясо, а цигани жартують, веселяться, співають по дорозі «Ой на горі цигани стояли».

Після обіду приносять кури до куховарки, та з них готує на вечір борщ з курми. На вечір сходяться на «пупи» і знов гуляють за північ.

В середу рано сусіди сходяться шкребти долівку, що натоптали за весілля, підмазувати стіни. Одні підмазують, інші шкребуть, а коли котрий з сусідів не прийшов, то беруть на ряднину сміття та й несуть до тих, що не прийшли та висипають їй в хаті коло порогу. Господиня їх пригощає та йде до гурту.

Поробивши роботу, сідають за стіл обідати. Розходяться.

В четвер приходять жінки по посуд, що приносили на циганщину чи журавля, обідають і на цьому весілля завершується.

В п’ятницю та суботу батьки відпочивають та готуються до борщу. Перш борщ їдять у батьків молодого. Невістка варить борщ для свого роду.

Приходить до тестя та до тещі зять і запрошує їх на борщ у неділю. Батьки беруть своїх рідних, сусідів та йдуть до сватів на борщ. Співають:

Погостювали до вечора та порозходились. На наступну неділю батьки молодої запрошують сватів на борщ.

На цьому весільний обряд завершується. Молоді хазяйнують, живуть в добрі й злагоді і ніколи не розлучаються.