Вогник над скарбом
Демонологічна розповідь Буковини

Як де закопане золото, то воно через кожних сім років очищається і над тим місцем синій вогник горить. Один чоловік ішов уночі і завидів, що з землі синенький вогник виходить. Скидає він з себе сорочку, кладе на то місце, щоб потому можна було туди попасти, та йде додому за роскалем. Взяв роскаль, приходить туди і починає копати. Викопав на два штихи. А то було попри дороги. Копає той, дивиться — а четвіркою коней їде пан. «Що ти тут копаєш, ану вилазь!» Той виліз, а пан як утяв його нагайкою два рази! А то було на горбі. Чоловік упав та як посунувся, то всю шкіру на череві стягнуло. Рано прийшов він подивитися, де копав. Але ніде не було й сліду.