Відьма-колода
Демонологічна розповідь Чернігівщини

Іде чоловік, а по дорозі котиться колода, та все йому під ноги. Він то відступає, то б’є колоду, а вона все одно котиться. А тоді він подумав, що треба бити не колоду, а її тінь. Став він бити тінь, та все в лице відьмі. Тоді люди й узнали, хто вона. А поки все загоїлося, то вона в село не показувалася.