Українські оповідання

Золотий полтинник
Народне оповідання Чернігівщини

Жили собі чоловік з жінкою. От жінці бабуся подарувала золотий полтинник. Вона його все життя берегла і наказувала жінці, щоб та передала його своїй дочці.

Народилася в них дочка. Маленька вона ще була, передати полтинник їй не могли. А тут якраз настали часи голоду. Чоловік її просить, благає:

— Продай полтинник, щоб ми з голоду не померли.

— Не оддам, — сказала вона.

І не віддала. Прийшли в село просити допомоги для інших людей. Поклала жінка той полтинник у скриньку з пожертвами. Став дячок перераховувати

гроші, побачив полтинник та й забрав його собі. Так нікому той полтинник добра не приніс. А жінка померла з голоду і не передала своїй дочці полтинник.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

13. Золотий полтинник. Записав Микола Зінчук у Лихачеві Носівського району від Костиш Марії Василівни (1930). Чернігівська область.